ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
На сучасному етапі розвитку українського суспільства, в умовах кардинальних змін соціально-економічної, політичної ситуації, перед вищою школою постають складні завдання, пов’язані як із професійною підготовкою молоді, так і з формуванням особистісних якостей майбутнього фахівця нової формації. Сьогодення вимагає від вищої школи підготовки не просто висококваліфікованих випускників, а спеціалістів із сучасним науковим мисленням, здатних приймати новаторські рішення, творців, які перебувають у постійному пошуку нестандартних підходів, володіють неповторним індивідуальним стилем діяльності, з високим рівнем інтелектуального й духовного розвитку, національно свідомих громадян-патріотів, носіїв нових соціальних цінностей.
Важливе місце у підготовці нової генерації фахівців належить фізичному вихованню, яке, “є запорукою формування здорової нації…, важливим засобом формування особистості, громадянина і майбутнього фахівця, цілеспрямований педагогічний процес, залучення студентської молоді до цінностей загальнолюдської фізичної культури та відродження національних традицій”.
Кваліфіковані кадри вчителів фізичної культури, фізичних реабілітологів нині готує факультет фізичної культури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Його історичне минуле цікаве, змістовне і водночас мало досліджене, викликає певне зацікавлення з боку наукової і освітньої громадськості, підростаючого покоління українців.
Факультет фізичного виховання і спорту наприкінці
40-х – 50-х рр. ХХ ст.
Факультет фізичного виховання і спорту створено відповідно до наказу Міністерства вищої освіти СРСР від 16 вересня 1949 року. Він став сьомим серед існуючих на той час факультетів у Вінниці, Ворошиловграді, Одесі, Кременці та Харкові. Значний внесок у відкриття факультету зробив новопризначений ректор інституту І.С.Зеленюк, який привніс відчутні зміни у розбудову матеріальної бази закладу і зміцнення його викладацького складу. Саме завдяки організаторським здібностям і наполегливій праці нового ректора стало можливим відкриття факультету фізичного виховання у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті.
Одразу після підписання наказу було проведено значну підготовчу роботу для залучення до лав студентів здібної молоді. Зокрема, про набір студентів оголосили у місцевих газетах і по радіо; у райони області розіслали відповідні оголошення; низку співробітників відрядили для профорієнтаційної роботи у Вінницю, Проскурів, Чернівці, Київ, в райони Кам’янець-Подільської області. До цієї роботи долучилися також обкоми партії і комсомолу, які розіслали директивні вказівки райкомам КП(б)У і райкомам ЛКСМУ про проведення відповідної роботи серед комсомольців і молоді. Але всі ці заходи не дали бажаних результатів. В інститут надійшло лише 35 заяв від абітурієнтів. До складання вступних екзаменів допустили 24 особи, з яких 23 були зараховані студентами факультету (16 чоловіків і 7 жінок).
Навчання розпочалося 17 жовтня 1949 р. Факультет розмістився у Старому місті в навчальному корпусі, в якому сьогодні працює історичний факультет. Навчальний процес забезпечували викладачі інституту: спортивну гімнастику викладав В.Д.Палига, рухливі ігри – Л.М.Ляпустіна, лижний спорт – В.І.Рибаков. Вони об’єднувалися у кафедру фізичного виховання (завідувач Л.М.Ляпустіна). Для ведення занять з анатомії запросили викладача місцевої медичної школи лікаря Г.М.Літвиненко. Заняття зі спортивних ігор проводив викладач фізичного виховання педагогічного училища Д.Я.Цвіркун. Викладання курсу хімії доручили заступнику директора інституту по заочному навчанню М.Г.Фещуку, психології – Є.Ф.Єлінецькому, основ марксизму-ленінізму – кандидату історичних наук К.В.Маренку, іноземної мови – А.А.Кирнасовській. Факультет фізичного виховання очолив Б.В.Мелентьєв, який одночасно виконував і обов’язки декана фізико-математичного факультету.
Базу для занять склали спортивний зал і міський стадіон. Для послуг студентів були дві пари паралельних брусів, дві перекладини, два коня з ручками, бум, козел, стойки для стрибків, дерев’яний мостик, мати, медболи, булави, волейбольні і футбольні м’ячі, волейбольні сітки, тенісні ракетки, сітка і м’ячі, диски, гранати, списи, боксерські рукавиці, 28 пар лиж з м’яким кріпленням, фехтувальний інвентар. Всі студенти були забезпечені гуртожитком. Відчувалась нестача навчальної та наукової літератури.
У першому семестрі, який завершився 23 січня 1950 р., студенти вивчали основи марксизму-ленінізму (64 год.), психологію (42 год.), іноземну мову (36 год.), хімію (48 год.), анатомію (48 год.), спортивну гімнастику (82 год.), лижний спорт (58 год.), рухливі ігри (24 год.), спортивні ігри (70 год.). На практичні заняття з підвищення спортивної майстерності відводилось 78 год. Більшість студентів добросовісно відносилася до навчання. Відвідуваність ними занять складала 94,9%. Вони систематично готувалися до семінарів і практичних занять. Як наслідок, іспит зі спортивної гімнастики на “відмінно” склали 12 студентів, “добре” – 7, “задовільно” – 2, “незадовільно” – 2 студенти.
Крім навчальної роботи, студенти факультету фізичного виховання брали активну участь у спортивній секційній роботі інституту. У різних спортивних секціях працювали 20 осіб. Студенти факультету брали участь у всіх масових заходах, які проводилися у ВНЗ. Так, у змаганнях з гімнастики на першість інституту факультетська команда зайняла друге місце. Студенти-фізкультурники активно працювали у студентських наукових гуртках. Наприклад, у гуртку психології студенти розробляли такі теми: “Фізична культура як фактор нервово-психічної гігієни учнів” (студентка Лопатіна), “Мічурінське вчення і його значення для радянської науки про фізичне виховання” (Соболєв), “Фізичне виховання на службі реакції США” (Вейнцбліт), “Значення спортивних змагань у формуванні характеру” (Малевич), “Вироблення навичок в лижному спорті” (Бутинський).
У 1953 р. відбувся перший випуск – 19 осіб. Випускники проходили державну атестацію і складали випускні іспити з основ марксизму-ленінізму, анатомії і фізіології людини, теорії фізичного виховання. Випускників факультету направляли на роботу у школи і вищі навчальні заклади, комітети у справах фізичної культури і спорту, добровільні спортивні товариства, у колективи фізичної культури заводів, фабрик тощо.
У 1951 р. було створено кафедру анатомії і фізіології людини, яка стала першою спеціалізованою кафедрою факультету. Очолив підрозділ М.Г.Фещук. Викладачами працювали кандидат біологічних наук Г.М.Літвиненко і В.П.Шейко. Інші працювали погодинно. Кафедра забезпечувала викладання таких дисциплін, як органічна, неорганічна та біологічна хімія, мічурінська біологія, гістологія, ембріологія, анатомія, фізіологія, методика викладання анатомії і фізіології тощо.
Продовжувала функціонувати кафедра фізичного виховання, яка була загальноінститутською і водночас спеціальною фаховою кафедрою факультету фізичного виховання і спорту. У грудні 1950 р. її очолив В.І.Яськов. У 1950-1951 навчальному році тут працювали старший викладач Л.М.Ляпустіна, викладачі І.Ф.Ракута, В.І.Рибаков, О.І.Шуркал, Т.В.Якимова, П.Г.Герасимчук, В.Д.Палига. Наступного року кафедру поповнили В.І.Степанов, В.І.Ржевський, О.Г.Яблоновський.
У 1952 р. загальноінститутську кафедру поділили на дві: загальної фізичної підготовки (завідувач І.Ф.Ракута) та гімнастики і легкої атлетики (завідувач В.І.Яськов). До складу останньої ввійшли Л.М.Ляпустіна, В.Д.Палига, В.К.Малахов, В.О.Жабенко, Д.Я.Цвіркун. Наступного року кафедру очолив В.Д.Палига. Тоді ж тут почали працювати П.Г.Герасимчук, М.Т.Чурсін, Є.Д.Котляр, В.І.Ржевський, В.Д.Осадчий.
В.І.Яськов, починаючи з 1953-1954 н.р., виконував обов’язки декана факультету.
У 1954 р. кафедру гімнастики і легкої атлетики реорганізували у кафедру гімнастики (завідувач В.Д.Палига) і кафедру легкої атлетики і спортивних ігор (завідувач В.О.Жабенко). До складу першої кафедри (з 1955-1956 н.р. – кафедра теорії фізичного виховання і гімнастики) ввійшли старші викладачі П.Г.Герасимчук, П.А.Родін, асистенти В.Д.Осадчий, Г.Ф.Шітікова. Кафедру легкої атлетики і спортивних ігор склали старші викладачі В.О.Жабенко, В.К.Малахов, Л.М.Ляпустіна, асистенти Б.М.Сазонов, С.Д.Котляр. У складі кафедри анатомії і фізіології працювали старші викладачі М.Г.Фещук (завідувач кафедри), Г.М.Літвиненко, В.П.Шейко, асистенти М.К.Роботнова, Л.І.Міроненко. У другій половині 50-х рр. колектив факультету поповнили Є.Ф.Гільт, Т.Д.Кидалова, Б.О.Федоров, В.П.Зверід, М.Д. Янчук, А.Д.Босенко, М.М.Троян, П.В.Кацидим, А.Ф.Шамко, М.А.Лєбєдєв, А.С.Данілов. У 1957-1958 н.р. кафедру анатомії і фізіології людини очолив кандидат наук, доцент Г.П.Антонечкін. У липні 1958 р. на чолі кафедри теорії фізичного виховання і гімнастики став А.Д.Босенко.
Зміни відбулися і в керівництві факультету. В.І.Яськов звільнився з посади за власним бажанням. Виконання обов’язків декана було покладено на завідувача кафедри теорії фізичного виховання і гімнастики В.Д.Палигу. З 7 червня 1954 р. колектив факультету очолив П.А.Родін. У 1957 р. обов’язки декана поклали на Д.Я.Цвіркуна.
Поступово зростала матеріальна база факультету. У 1952- 1953 н.р. студенти факультету займалися у спортивному залі (19 10 м), на двох баскетбольних (кожен по 280 м2) і двох волейбольних (по 162 м2) майданчиках. Студенти факультету побудували ще 2 волейбольні майданчики, але Кам’янець-Подільський міськвиконком своїм рішенням передав ці території середній школі №1, яка використала їх під городи. Для проведення занять з легкої атлетики, плавання, футболу, ручного м’яча інститут змушений був орендувати стадіон ДСТ “Іскра”, водну станцію міського комітету фізичної культури і спорту. Недостатньо були забезпечені робочими місцями кафедри. Варто сказати, що в одній невеликій кімнатці розташовувалися деканат факультету і 3 кафедри. Вимагала покращення матеріальна база кабінетів анатомії і фізіології, хімії, теорії і методики фізичного виховання. У річному звіті інституту за 1952- 1953 н.р. зазначалося, що “навчально-матеріальна база не відповідає вимогам, які стоять перед факультетом в справі фізичної підготовки студентів… Спортивний зал міг обслуговувати лише навчальні заняття студентів історико-філологічного і фізико-математичного факультетів і частково навчально-тренувальні заняття з гімнастики студентів фізвиховання. Спортивні ігри можна було проводити лише на міському стадіоні у дні, коли погода була сприятливою. Ясна річ, що відсутність необхідного приміщення для проведення спортивних занять не прияла розгортанню спортивної роботи в інституті”.
Все ж, маємо зауважити, що ректор інституту І.С.Зеленюк постійно тримав у полі зору становлення факультету, дбав про зміцнення його матеріально-технічної бази. У 1955 р. за сприяння Івана Степановича закладу було передано єдиний у місті стадіон, який до цього належав школі перепідготовки офіцерського складу прикордонних військ. Почалася розбудова стадіону. Його спортивне легкоатлетичне ядро було реконструйовано впродовж 1955-1956 рр. силами викладачів і студентів факультету. Основний тягар випав на долю викладачів кафедри легкої атлетики, які були організаторами робіт, їх виконавцями та завідувача кафедри, який спробував себе в ролі виконроба. За короткий час стадіон та його майданчики були оснащені новітніми знаряддями і стали гордістю Хмельницької області. Наприкінці 50-х років серед усіх факультетів фізичного виховання в Україні лише Кам’янець-Подільський мав свій стадіон з відмінною гаревою доріжкою, секторами та ігровими майданчиками. Відтоді тут проводилися не тільки навчально-тренувальні заняття зі студентами, а й інститутські, міські та обласні змагання і навіть студентські спартакіади серед вищих навчальних закладів України.
У 1956 р. у зв’язку із закриттям педагогічного училища його двоповерхове приміщення з флігелем і садом по вулиці Гагаріна, 47 перейшло у розпорядження інституту. Сюди із Старого міста перевели факультет фізичного виховання. Це стало визначною подією для усього колективу факультету. Він отримав свої аудиторії, добре обладнаний спортивний зал, поруч знаходився стадіон. Певний час навчальні приміщення і спортзал вдень використовувались для занять, а вночі перетворювалися на гуртожиток для іногородніх студентів. Під гуртожиток переобладнали і флігель. Тоді ж було обладнано нові кабінети – лікувальної фізкультури, легкої атлетики, гімнастики.
У 1958 р. поблизу села Голосків інституту виділили земельну ділянку (парк). Методом народної будівлі тут було створено спортивно-оздоровчий табір на 200 місць. Силами кафедр й студентів факультету обладнано шлакову бігову доріжку на 300 м, сектори для штовхання ядра, стрибків у висоту та довжину, для стрибків із жердиною, тенісні та гандбольні майданчики, майданчики для занять важкою атлетикою, настільним тенісом (5 столів), водну станцію на 4 доріжки. Крім того, студенти розбили алеї і клумби, виготовили і встановили павільйони і лавки для відпочинку, павільйон для естради, обладнали атракціон, їдальню, кінозал і т.д. В перші роки табір базувався в армійських 10 та 12-місних наметах. Щорічно заняття в таборі та відпочинок для студентів поєднувались з капітальним будівництвом літніх будиночків.
Характерною рисою навчального процесу була його заідеологізованість. Наприклад, у звіті інституту за 1954-1955 н.р. зазначалося, що “викладачі в лекціях, на семінарських і практичних заняттях глибоко висвітлювали основи марксистсько-ленінської теорії і роль практики в розвитку науки, широко пропагували політику Комуністичної партії і Радянського уряду, показували роль комуністичного виховання трудящих СРСР в будівництві комунізму в нашій країні, підкреслювали передовий характер радянської науки, літератури і мистецтва, пріоритет вітчизняних перед буржуазними вченими, показували передовий характер радянської школи і виховання в СРСР, всебічно розкривали перевагу соціалістичного ладу перед капіталістичним ладом, викривали реакційну політику сучасної буржуазії та її ідеологів”.
На факультеті застосовували різні форми контролю за якістю викладання. Серед них:
– попереднє обговорення текстів лекцій, планів семінарських занять;
– проведення відкритих лекцій, практичних і семінарських занять з наступним обговоренням їх на засіданнях кафедри;
– взаємовідвідування навчальних занять викладачами;
– відвідування лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять викладачів завідувачами кафедр, деканом факультету, директором і заступником директора інституту;
– запис окремих лекцій на магнітофон з наступним заслуховуванням та обговоренням їх;
– вибіркова перевірка роботи кафедр і обговорення наслідків перевірки на засіданнях ради інституту.
Обговорення відкритих лекцій, а також текстів лекцій, відбувалося на основі принципової критики і самокритики. У звіті інституту за 1951-1952 н.р. вказувалося, що “у роботі кафедри фізвиховання слід відмітити ряд серйозних недоліків, а саме: на засіданнях кафедри майже зовсім не обговорювалися питання методологічного характеру, не організовувалося взаємовідвідування занять викладачами, не проводилися відкриті заняття викладачів, на кафедрі не організовувалося обговорення кращого досвіду окремих викладачів, не вивчався і не узагальнювався досвід роботи”. Навчально-методичну роботу кафедри анатомії і фізіології визнано незадовільною.
Впродовж 50-х рр. зростав контингент студентів факультету. Якщо на початку 1950- 1951 н.р. тут нараховувалося 66 осіб, то вже у 1951-1952 н.р. – 115, у 1952-1953 н.р. – 154, у 1954- 1955 н.р. – 219, у 1955-1956 н.р. – 230, у 1957-1958 н.р. – 256.
У 1956 р. у зв’язку із введенням додаткової спеціальності всі факультети були переведені на 5-річний термін навчання. Факультет продовжував навчатися за 4-річним циклом, хоча його випускники, крім кваліфікації “вчитель фізичного виховання”, отримували додаткову спеціальність – “вчитель анатомії і фізіології людини”.
Вся навчальна робота на факультеті була чітко спланована, плани роботи затверджувалися на засіданнях кафедр, навчальний план з усіх дисциплін виконувався [див. додаток 10]. Навчальне навантаження на студентів поступово зменшувалося. Так, якщо у 1954-1955 н.р. воно становило 4283 години, то вже у наступному 1955-1956 н.р. – 3847 годин, а в 1958-1959 н.р. – 3779 (див. табл.1).
Таблиця №1
Інформація про навчальне навантаження студентів факультету
Навчальний рік | Кількість годин | Разом | |||
І курс | ІІ курс | ІІІ курс | IVкурс | ||
1954-1955 | 1225 | 1525 | 980 | 553 | 4283 |
1955-1956 | 1204 | 1235 | 866 | 542 | 3847 |
1958-1959 | 1244 | 1033 | 948 | 554 | 3779 |
Певною мірою це пояснюється тим, що студенти змушені були проходити сільськогосподарську практику. Так, у 1955-1956 н.р. вони працювали у колгоспах на сільськогосподарських роботах з 7 вересня до 9 жовтня.
Викладачі постійно дбали про поліпшення професійної підготовки майбутніх учителів. У своїх лекціях і на практичних заняттях вони широко використовували передовий досвід роботи вчителів шкіл. Крім того, під керівництвом викладачів-методистів, студенти виконували практичні заняття в школах, відвідували уроки кращих вчителів і приймали участь у їх аналізі. Головна увага при проведенні семінарських і практичних занять зверталася на вивчення студентами рекомендованої літератури, на вміння висловлювати свої думки, відстоювати висловлені положення, пов’язувати програмний матеріал з практикою. При проведенні лабораторних занять велика увага зверталася на те, щоб виробити вміння і навички самостійно готувати матеріал і прилади до занять, правильно ними користуватися, вміти вести спостереження, фіксувати й оформляти результати роботи, правильно застосовувати їх на практиці.
Навчальну успішність студентів факультету відображають такі дані. У 1950-1951 н.р. вона склала 95%, 1951-1952 н.р. – 97,9%, 1952-1953 н.р. – 97,4%, 1954-1955 н.р. – 96,2%, 1955-1956 н.р. – 97,8%, 1956-1957 н.р. – 91,6%, 1957- 1958 н.р. – 91,7%, 1958-1959 н.р. – 91%, 1959-1960 н.р. – 93,2%. Відзначимо, що показники відвідування занять студентами факультету з року в рік були найнижчими в інституті. Так, у 1952-1953 н.р. вони склали 97%, у 1954-1955 н.р. – 96,7%, у 1957-1958 н.р. – 96,5%.
Значна увага приділялася педагогічній практиці, яку студенти ІІІ-IV курсів проходили на базі шкіл міста та району. Перед початком педпрактики проводилися інструктивно-методичні наради групових керівників з питань організації і проведення практики. Такі ж наради проводилися зі студентами-практикантами. Студенти одержували систематичну допомогу з боку викладачів кафедр факультету, викладачів педагогіки, психології, вчителів шкіл в підготовці до пробних уроків і проведенні виховних заходів у школі.
Уроки переважної більшості студентів відзначалися глибиною змісту, багатством фактичного матеріалу, хорошою формою викладу, вмілим педагогічним підходом до учнів. Практиканти широко використовували наочні матеріали, які в переважній більшості самі виготовляли. Крім того, студенти під час практики виконували обов’язки і класних керівників. Вони допомагали учням випускати стінні газети, організовувати дозвілля під час перерв, проводили шкільні вечори, організовували екскурсії, походи в кіно, надавали допомогу в роботі шкільних гуртків, працювали з відсталими учнями тощо. Як наслідок, більшість студентів-практикантів одержували високі оцінки. Наприклад, у 1954-1955 н.р. педпрактика 26 студентів ІІІ курсу була оцінена на “відмінно”, 25 – на “добре” і лише одного – на “задовільно”. На IV курсі – відповідно 15, 26 і 4.
Факультет фізичного виховання і спорту надавав значну методичну допомогу школам міста, району, області. Так, у 1955- 1956 н.р. викладачі розробляли тему “Фізичне виховання у ІІІ- IV класах початкової школи”. У 1958-1959 н.р. кафедра гімнастики видала навчальну програму з гімнастики для 8-річної школи, а кафедра легкої атлетики підготувала подібну програму з фізичного виховання. Викладач М.О.Лєбєдєв у 1959-1960 н.р. проводив практичні заняття з теорії і методики фізичного виховання в школах міста, дитячих садках, на промислових підприємствах, в міській раді спортивних товариств і організацій.
Значна увага зверталася на самостійну роботу студентів як “засіб міцного засвоєння знань, вироблення умінь опрацювання наукової літератури, розвитку наукового мислення студентів”. Для систематизації самостійної роботи в інституті було встановлено чіткий режим дня: академічні заняття з 8.00 до 13.20 год., обід, робота гуртків художньої самодіяльності, заходи громадських організацій, факультативні заняття – з 13.20 до 18.00 год., самостійна робота – з 18.00 до 22.00 год. Переважно вся самостійна робота студентів зосереджувалась в кабінетах і читальних залах, які працювали з 13.00 до 22.00 год., а під час екзаменаційних сесій – з 9.00 до 22.00 год. Тут студенти опрацьовували рекомендовану літературу, виконували письмові роботи, вивчали і конспектували праці “класиків марксизму-ленінізму, рішення партії і уряду про школу”, готували реферати і доповіді, лабораторні і практичні роботи, писали курсові роботи. Викладачі систематично контролювали самостійну роботу студентів, проводили з ними відповідні бесіди, перевіряли конспекти, записи лекцій. Дана проблема періодично обговорювалися на засіданнях кафедр. Щоправда, у звітах інституту проходила інформація про незадовільну організацію самостійної роботи в ряді академічних груп факультету. Наприклад, у звіті за 1954-1955 н.р. зазначалося, що “особливо слабко вона [самостійна робота] поставлена у 12, 21, 41 групах. Прикріплені до цих груп викладачі формально віднеслися до роботи. Це призвело до того, що студенти факультету в більшості обмежувалися слуханням лекцій, а це, у свою чергу, відбилося на їхніх знаннях”. Подібне спостерігалося наступного року.
Серед пріоритетних напрямів роботи факультету була виховна робота, яка спрямовувалась на “виховання студентської молоді в дусі радянського патріотизму, безмежної відданості більшовицькій партії і радянському уряду, палкої любові до соціалістичної Батьківщини, на виховання студентів у дусі ненависті до кривавого американсько-англійського імперіалізму, на викриття буржуазного націоналізму і безрідного космополітизму”.
Найбільш масовою формою виховної роботи була політінформація в академічних групах, яка проводилася щотижня. Їхня тематика розроблялася партбюро на кожен місяць. Ось теми деяких з них: “Відповідь товариша Й.В.Сталіна кореспонденту газети “Правда” з приводу атомної зброї”, “34 роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції – всенародне свято трудящих”, “Сталінська конституція – найдемократичніша в світі”, “Про роботу другої сесії Всесвітнього Комітету миру”, “Про більшовицьку пресу”, “Доповідь М.С.Хрущова на Січневому Пленумі ЦК КПРС про збільшення продуктів тваринництва”, “200 років з дня смерті Монтеск’є”, “В.І.Ленін – організатор і керівник Комуністичної партії і Радянської держави”, “Наше місто і область в семирічці”, “Візит М.С.Хрущова в США”, “Про нове значне скорочення збройних сил СРСР” і т.д. Виховна робота проводилася і через лекційну пропаганду. З лекціями на політичні теми виступали викладачі, партпрацівники.
Виховний вплив мали зустрічі студентів з відомими у державі людьми, зокрема, з письменниками В.Бєляєвим, О.Корнійчуком, Ігнатьєвим, міністром освіти УРСР Білодідом, Героєм Радянського Союзу, учасником штурму Берліна М.Дейнеженком і т.д.
Важливим заходом вироблення у студентів навичок організації і проведення виховної та культурно-масової роботи були вечори відпочинку. Тут для студентів читалися лекції на політичні, природничі, літературні, атеїстичні та інші теми. Після цього виступали гуртки художньої самодіяльності, організовувалися перегляд науково-популярних і художніх фільмів, різні розваги. Студенти, очолювані комітетом ЛКСМУ, організовували колективне відвідування кінотеатрів, театру з наступним обговоренням переглянутих вистав.
Важливим засобом у вихованні студентів були екскурсії на передові підприємства міста, де екскурсанти знайомилися не лише з технологією процесів виробництва, але й з працею кращих робітників підприємств.
Виховна робота серед студентів проводилася у гуртожитках, а також серед студентів, які жили на приватних квартирах. Викладачі систематично відвідували гуртожитки та квартири студентів, вивчали їхні умови життя та праці, проводили групові та індивідуальні бесіди зі студентами на політичні та побутові теми. У гуртожитках обладнали кімнати відпочинку, у яких студенти у вільний від занять час читали газети, журнали, грали в шахи тощо.
Певне місце у виховній роботі студентів посідали інститутська газета “Радянський студент” і факультетська стінгазета “Радянський спорт”, на сторінках яких відображалися життя і праця студентів, висвітлювався кращий досвід курсів, груп і окремих студентів, піддавалися гострій критиці недоліки в роботі.
Значна увага приділялася атеїстичному вихованню. Так, у 1957-1958 н.р. на кафедрі анатомії і фізіології людини викладачі прочитали ряд лекцій на науково-атеїстичні теми. Доцент Г.П.Антошечкін виголосив 4 лекції на тему “Медична наука і релігія”, кандидат біологічних наук Г.М.Літвиненко – 4 лекції на тему “Як Павловське вчення спростовує легенду про безсмертність душі людини”, старший викладач В.П.Шейко – 2 лекції на тему “Походження життя людини”.
Студенти факультету були учасниками загальноінститутського хору, вокальних груп, танцювальної групи, гуртка струнних інструментів тощо.
Важливе місце у виховній роботі займала громадська і суспільно-корисна праця студентів. Так, у 1957-1958 н.р. 9 студентів факультету були старостами академічних груп, 33 – комсоргами і членами групових комсомольських бюро і бюро факультету, 35 – членами редколегій групових і факультетської стінгазет, 68 – постійними учасниками гуртків художньої самодіяльності, 25 – проф- і фізоргами, 46 – піонервожатими загонів, помічниками класних керівників, тренерами з різних видів спорту в школах міста, 14 – громадськими інструкторами в низових фізкультурних колективах на виробництві і у військових частинах міста і т.д. Крім того, всі студенти факультету працювали на будівництві спортивної бази інституту (стадіону), у колгоспі (обов’язкових 3 дні), обробляли і доглядали фруктові дерева в інститутському садку. У 1959-1960 н.р. вони брали участь у посадці парку над р. Смотрич.
Одним із пріоритетних напрямів роботи факультету було підвищення спортивної майстерності студентів. У квітні 1954 р. за наказом ректора були організовані збірні команди з окремих видів спорту із закріпленням за ними керівниками викладачів факультету. Зокрема, чоловічі волейбольну та баскетбольну команди очолив В.К.Малахов, відповідно жіночими командами керував І.Ф.Ракута. Гімнастичні команди інституту працювали під керівництвом В.Д.Палиги (чоловіки) і П.Г.Герасимчук (жінки). Збірну команду з легкої атлетики тренував В.О.Жабенко, з плавання – В.І.Ржевський, велоспорту – Б.М.Сазонов, художньої гімнастики – В.А.Осадчий.
У 50-х рр. спортсмени інституту досягли перших успіхів на республіканських змаганнях. Так, у 1954-1955 н.р. за підсумками VI республіканської спартакіади вузів 9 кам’янецьких спортсменів ввійшли до складу збірної команди УРСР для участі у Всесоюзних спортивних змаганнях вузів. У 1958-1959 н.р. команди гімнасток, боксерів, борців зайняли треті місця на спартакіаді педвузів, а в наступному навчальному році гімнасти були на змаганнях такого ж рангу другими.
У листопаді 1959 р. випускник педінституту 1958 р. Б.О.Рак (Одінцов) став першим майстром спорту у закладі, стрибнувши у висоту на 2 м. У цьому ж році він став першим призером міжнародних змагань, здобувши “бронзу” в стрибках у висоту і срібну медаль у бігу з бар’єрами на IV Міжнародних змаганнях у м. Плевен (Болгарія) серед сільської молоді. На той час Б.О.Рак вже працював за сумісництвом на кафедрі легкої атлетики рідного навчального закладу. У наступному році нормативи майстрів спорту виконали студенти Плосконос і Усков. Тоді ж (з 1955 по 1959 р.) в інституті навчався І.Є.Турчин, згодом – заслужений тренер СРСР, тренер легендарної жіночої гандбольної команди “Спартак” (Київ) та збірної СРСР.
Викладачі факультету займалися науково-дослідною роботою. Над докторською дисертацією працював Г.М.Літвиненко. Тема його дослідження – “Функціональний стан рухомого апарату в процесі фізичного виховання”. З середини 50-х рр. над темами кандидатських дисертацій почали працювати В.Д.Палига, М.К.Роботнова, В.О.Жабенко. Інші викладачі обмежувалися виголошенням доповідей на звітних наукових конференціях кафедр інституту. Не був представлений факультет і в перших випусках “Наукових записок інституту”. Опубліковані наукові праці мали лише Г.П.Антошечкін, Г.М.Літвиненко і М.К.Роботнова. Перший з них брав участь у роботі міжвузівської наукової конференції в Одесі. Тому не випадково в одному із річних звітів інституту наголошувалося, що “викладачі Рибаков, Ляпустіна незадовільно працювали над підвищенням своєї наукової кваліфікації”. Ставилося питання про звільнення з роботи Рибакова.
Студентська наука базувалася на роботі студентських наукових гуртків. З початку 50-х рр. розпочав свою роботу гурток фізіології людини. У 1951-1952 н.р. він об’єднував 24 студенти. Керував роботою гуртка Г.М.Літвиненко. Гуртківці готували реферати та повідомлення, з якими виступали на засіданнях. Наприклад, у 1954-1955 н.р. виголошувалися такі доповіді: “Фізіологічні основи фізичного виховання в світлі бачення І.П.Павлова”, “Спортивний травматизм та його профілактика”, “Тренування лижника-гонщика”, “Навчання метанню молота” і т.д.
Наприкінці 50-х рр. розпочали свою роботу гуртки гімнастики і легкої атлетики. Кращі студенти-гуртківці брали участь у звітних наукових конференціях членів наукового студентського товариства. Зокрема, у 1960 р. свої доповіді виголосили Г.Сівоздрав, Л.Вінницька, Н.Кокоткіна, Р.Припонюк, Е.Гаврих, Я.Шмідт, І.Малтиз, В.Дрига. Кафедра легкої атлетики залучала студентів до науково-дослідної роботи, яку проводили викладачі.
Факультет фізичного виховання у 60-80-ті роки ХХ ст.
Поступальний розвиток факультету фізичного виховання було продовжено у наступні десятиріччя. 6 вересня 1961 р. колектив очолив П.А.Родін, а у 1965 р. – В.О.Жабенко. У першій половині 70-х рр. факультетом почергово керували П.В.Кацедим і В.І.Трошенок. 9 лютого 1976 р. деканом було призначено А.Д.Босенка. 28 квітня 1983 р. керманичем обрали С.М.Сінгаєвського.
У цей час сталися зміни на кафедрах факультету. У 1965 р. кафедру теорії виховання і гімнастики було перейменовано на кафедру теорії і методики фізичного виховання (ТіМФВ). З початку 60-х рр. цей підрозділ очолював А.Д.Босенко. 23 травня 1976 р. завідувачем кафедри було призначено В.І.Трошенка, який обіймав посаду до 30 січня 1978 р., коли його замінив В.Ю.Хапко. У 1983-1984 навчальному році (далі н.р.) кафедру очолював А.С.Данілов. У 1985 р. завідувачем призначили М.П.Мисіва. На кафедрі ТіМФВ впродовж 60-80-х рр. працювали А.Д.Босенко, А.С.Данілов, Д.Я.Цвіркун, П.В.Кацедим, Н.Г.Литовченко, Ю.Б.Кривогорський, В.М.Качур, Г.А.Весельський, М.П.Мисів, В.І.Трошенок, В.Ю.Хапко, В.М.Мельник, А.І.Шинкарюк, А.О.Леоненко, Т.М.Твердохлєбов, В.П.Зайцев, П.А.Родін, Т.М.Дунаєва, В.І.Козак, А.К.Обозненко, Н.В.Дуда, Л.В.Роменський, Н.В.Векслер, В.С.Свинаренко, Ж.Г.Гайх, М.М.Одінцова, Н.А.Мельник, Н.Т.Юрчик, В.С.Папкін, І.Д.Сінкевич, Т.Г.Ленська та ін.
Кафедру анатомії і фізіології людини очолювали В.П.Шейко (до 1963 р.), Н.Г.Литовченко (1963-1968, 1976-1981 рр.), М.Є.Квітницький (1968-1976 рр.), О.С.Кучерук (1981-1988 рр.), Д.Д.Совтисік (з 1988 р.). Крім вищеназваних викладачів тут трудилися Ю.Б.Кривогорський, Я.І.Мислицька, Є.Г.Фінгерман, М.Г.Анісімов, В.М.Чорнодоля, М.С.Піскун, О.О.Зайцев, М.Г.Фещук, Ю.А.Мисловський, С.О.Ієвлєв, Т.М.Кучеренко, О.П.Бодян, П.Д.Плахтій, В.В.Теслюк і т.д.
Значні зміни сталися на кафедрі легкої атлетики та спортивних ігор, яку 18 червня 1975 р. перейменували на кафедру спорту та спортивних ігор. У 1961-1973, 1976-1981 рр. кафедру очолював В.О.Жабенко, а у 1973-1976 рр. – Б.О.Одінцов. У 60-х – на початку 80-х р. тут працювали Д.Я.Цвіркун, Л.М.Ляпустіна, В.К.Малахов, А.П.Шамко, А.М.Якубовський, М.С.Побережний, В.М.Дуда, М.П.Ленчин, В.Є.Безпалько, І.І.Усков, Б.М.Сазонов, В.А.Агасьянц, Л.І.Грицьов, С.М.Сінгаєвський, В.П.Байцер, С.В.Іщенко, В.М.Качур, В.І.Мінькова, Б.М.Кіпніс, Л.Я.Ладвіщенко, М.П.Мисів, С.С.Шестакевич, М.М.Ковальчук, Л.М.Слупський, Л.О.Цвєтков, Б.М.Тімошенко, О.С.Сінгаєвська, В.О.Нечаєв, Б.І.Ладиняк, В.І.Білоус, Т.А.Сапєшко, В.І.Бробот, Г.П.Дубенюк, В.Я.Бабій, В.Д.Курбацький, О.О.Федюк, А.В.Мисько, І.І.Чупрін, В.М.Свинаренко, І.О.Кіріллов, Д.С.Солопан, О.П.Чміль та ін.
22 червня 1981 р. на базі кафедри спорту і спортивних ігор створили кафедру спорту та спортивних ігор (завідувач – С.М.Сінгаєвський) і кафедру легкої атлетики з методикою викладання (завідувач – В.О.Жабенко). До складу першої ввійшли старші викладачі С.М.Сінгаєвський, В.І.Білоус, викладачі Т.А.Сапєшко, Б.М.Тімошенко, І.І.Чупрін, І.О.Кіріллов, О.П.Чміль, І.А.Федотова, М.П.Герасимчук. Кафедру легкої атлетики з методикою викладання склали старші викладачі В.О.Жабенко, Б.М.Сазонов, викладачі М.М.Ковальчук, В.О.Нечаєв, Б.І.Ладиняк, В.І.Мінькова, А.І.Шинкарюк, А.І.Полінський. З 1982 р. кафедру очолив А.І.Шинкарюк. У 1983 р. завідувачем кафедри спорту та спортивних ігор було призначено І.І.Чупріна, а у 1984 р. – Е.Л.Левицького.
Поступово зростав якісний рівень викладацького складу. Якщо у 1961 р. на факультеті працював лише 1 кандидат наук, то вже у 1969 р. – 1 доктор наук, професор, 2 кандидати наук, доценти, а у 1987 р. – відповідно 1 і 6 (див. таблицю №1).
Таблиця №1
Інформація про кількісний і якісний склад викладачів факультету
№ п/п | Кафедри | Роки | |||||||||||||
1961 | 1963 | 1964 | 1966 | 1968 | 1969 | 1971 | 1974 | 1978 | 1980 | 1981 | 1985 | 1987 | 1990 | ||
1. | Анатомії і фізіології людини
– всього викладачів |
4 |
5 |
6 |
5 |
5 |
6 |
5 |
5 |
6 |
6 |
7 |
6 |
6 |
6 |
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | – | – | 1 | 1 | 1 | – | – | 1 | 1 | 1 | 1 | |
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | 1 | – | – | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 4 | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | |
2. | Теорії і методики фізичного виховання
– всього викладачів |
5 |
6 |
8 |
7 |
8 |
8 |
11 |
12 |
11 |
12 |
11 |
10 |
8 |
9 |
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | – | – | – | – | – | – | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | – | – | – | |
3. | Легкої атлетики та спортивних ігор
– всього викладачів |
9 |
9 |
11 |
10 |
14 |
14 |
13 |
15 |
15 |
17 |
||||
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||||
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | |||||
4. | Спорту та спортивних ігор (з 1981 р.)
– всього викладачів |
10 |
10 |
12 |
11 |
||||||||||
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | ||||||||||||
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | – | 1 | 1 | 1 | |||||||||||
5. | Легкої атлетики з методикою викладання (з 1981 р.)
– всього викладачів |
8 |
9 |
10 |
10 |
||||||||||
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | – | |||||||||||
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | – | – | 1 | 2 | |||||||||||
По факультету
– всього викладачів |
18 |
20 |
25 |
22 |
27 |
28 |
29 |
32 |
32 |
35 |
36 |
35 |
36 |
36 |
|
– у т.ч. докторів наук, професорів | – | – | – | – | – | 1 | 1 | 1 | – | – | 1 | 1 | 1 | 1 | |
– у т.ч. кандидатів наук, доцентів | 1 | – | – | 1 | 2 | 2 | 2 | 4 | 5 | 5 | 5 | 4 | 6 | 7 |
У 60-80-х р. на факультеті працювали доктори медичних наук, професори М.Є.Квітницький і О.С.Кучерук, кандидати біологічних наук Г.Н.Літвиненко, Н.Г.Литовченко, О.П.Бодян, П.Д.Плахтій, Д.Д.Совтисік, кандидат медичних наук Ю.А.Мисловський, С.О.Ієвлєв, Т.М.Кучеренко, Ю.Б.Кривогорський, кандидати педагогічних наук В.І.Трошенок, В.Ю.Хапко, С.М.Сінгаєвський, А.І.Шинкарюк, Б.М.Тімошенко.
Кількісно зростав студентський контингент. У 1961 р. на факультеті навчався 201 студент, у 1964 р. – 202, у 1965 р. – 205, у 1966 р. – 231, у 1967 р. – 273, у 1968 р. – 335, у 1969 р. – 348, у 1971 р. – 350, у 1972 р. – 361, у 1974 р. – 353, у 1982 р. – 405.
Росту контингенту студентів сприяла профорієнтаційна робота. Щороку викладачі факультету виїжджали у віддалені райони Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської областей на зустрічі з випускниками середніх шкіл. Зміцнювалися зв’язки з ДЮСШ-ми. Ряд викладачів брали участь в організації шкільних змагань. Практикувалися спільні показові змагання студентів факультету і школярів, які виявили бажання вступити до інституту. Факультет фізичного виховання підтримував зв’язки з випускниками, через яких здійснювався відбір здібної до спорту молоді. Під час вступної кампанії працювали консультанти, де абітурієнти могли дізнатися про умови навчання, заняття спортом тощо. Відзначимо, що конкурси на факультеті були одними із найвищих в інституті. Наприклад, у 1985 р. на 73 місця було подано 305 заяв. Аналогічна ситуація спостерігалася і у 1987 р.: відповідно 90 і 343.
Як і в попередній період, навчальний процес був заідеологізований. Основним напрямом роботи кафедр визначалося “посилення навчально-виховної роботи серед студентів, формування їх марксистсько-ленінського світогляду та ідейної переконаності”, “глибоке” вивчення творів К.Маркса, Ф.Енгельса, В.І.Леніна, документів КПРС і міжнародного комуністичного руху, теоретичних висновків та положень про “дальше зростання керівної і спрямовуючої ролі КПРС в умовах розвинутого соціалізму”, виховання студентської молоді “в дусі безмежної відданості справі комунізму, радянського патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму”. Основна відповідальність за втілення в життя цих “основоположних принципів” покладалася на кафедру історії КПРС і політекономії. До занять з історії КПРС і політекономії студенти обов’язково готували реферати, 5-7-хвилинні інформації з питань підготовки, ходу чергових з’їздів партії і пленумів ЦК КПРС, Компартії України, виконання їх рішень, велися конспекти першоджерел, “Ленінські зошити”. Як правило, тут був досить високий відсоток успішності: з історії КПРС – 98,8%, політекономії – 98%. Крім того, навчальна програма передбачала вивчення спецкурсу “Критика сучасної буржуазної ідеології”, факультативів “Марксистсько-ленінська етика”, “Марксистсько-ленінська естетика”. На факультеті проводилися пленуми “Виховання діалектико-матеріалістичного світогляду студентів”. В курсі теорії і методики фізичного виховання, історії фізичної культури висвітлювалися “філософські та методологічні питання, пов’язані з навчанням і вихованням, спортивним тренуванням підкреслювалася роль КПРС, марксистсько-ленінської філософії, у висвітлені таких питань, як “Гармонійний розвиток людини майбутнього комуністичного суспільства”, “Фізичне виховання як суспільне явище”, “К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін про фізичне виховання молоді”, “Значення основних положень доповіді Л.І.Брежнєва”, “Джерела радянської системи фізичного виховання”. Розглядаючи ці питання, викладачі критикували минулі й існуючі буржуазні системи фізичного виховання, націоналістичні та сіоністські напрями у фізичному вихованні, системи сіоністського толку “Маккабі”, буржуазних апологетів у питаннях фізичного розвитку, зокрема, Гроса, Шиллера, Спенсера”.
Навчальний процес на факультеті проводився у відповідності з навчальними планами за розкладами занять, семестрових атестацій, заліків та екзаменів.
При складанні розкладу навчальних занять враховувалось те, щоб лекційні курси, семінарські, лабораторні, практичні заняття з окремих дисциплін і в комплексі з іншими предметами проводились в логічній послідовності та взаємозв’язку, а також пропорційність денного недільного розподілу теоретичних занять та занять спортивно-практичного характеру.
Навчальний план був чітко регламентований. Так, у 1980-1981 н.р. із загальної кількості 4322 год. на цикл суспільно-економічних дисциплін відводилося – 464 год., на загальноосвітні дисципліни – 320 год., на загальні психолого-педагогічні (педагогіка, психологія) – 250 год., на загальні і спеціальні медико-біологічні (хімія, біохімія, анатомія, основи біомеханіки, фізіологія, гігієна, спортивна медицина) – 750 год., на спеціальні педагогіко-психологічні дисципліни (теорія і методика фізичного виховання, вступ до спеціальності, історія і організація фізичної культури, психологія фізичного виховання) – 326 год., на спортивно-педагогічні дисципліни – 2008 год. і на дисципліни за вибором – 124 год. Навчальний план передбачав спецкурси, спецсемінари і факультативи. Зокрема, студенти вивчали такі спецкурси: “Біохімічні основи розвитку рухових якостей”, “Актуальні проблеми сучасної ідеологічної боротьби”, “Методика атеїстичного виховання”, “Основи педагогічної майстерності”, “Організація роботи з фізичного виховання в школі”, “Критика основних концепцій антикомунізму”, “Фізіологічні основи розвитку рухових навичок і якостей”; спецсемінари: “Педагогічна практика в піонерських таборах”, “Методика виховної роботи в школі”, “Методика фізичного виховання в школі”, “Психолого-педагогічна підготовка до педагогічної практики в піонерських таборах”; факультативи: “Основи радянської держави і права”, “Школознавство”, “Іноземна мова”, “Технічні засоби навчання”, “Охорона природи”, “Психологія сімейного життя”, “Основи науково-педагогічних досліджень” тощо.
Такий розподіл навчальних годин передбачав необхідність тісного взаємозв’язку усіх дисциплін, підпорядкування їх основній ідеї навчального плану – підготовка вчителя фізичної культури. Якісна підготовка вчителя фізичної культури передбачала виконання таких вимог: по-перше, зміст загальноосвітніх дисциплін повинен враховувати специфіку діяльності вчителя фізичної культури; по-друге, зміст загальних педагогіко-психологічних дисциплін не повинен бути нейтральним до особливостей структурних компонентів професії учителя фізичної культури; по-третє, зміст загальних медико-біологічних дисциплін зобов’язаний акцентовано відображати закономірності рухової діяльності людини; по-четверте, провідною професійно-теоретичною дисципліною, яка розкривала зміст всіх структурних компонентів діяльності учителя фізичної культури визначалася теорія і методика фізичного виховання; по-п’яте, зміст спортивно-педагогічних дисциплін зобов’язаний передбачити, з однієї сторони, забезпечення рухової підготовки в об’ємі програми предмета, з іншої – систему знань і навичок, які забезпечували уміння навчати дітей руховим діям. Зміст навчального плану факультету фізичного виховання давав студентам необхідну науково-теоретичну, методичну та практичну підготовку. Для читання низки нормативних навчальних дисциплін, спецкурсів запрошувалися кращі фахівці республіки. Так, завідувач кафедри фізіології Київського інституту фізичної культури, доктор медичних наук, професор О.А.Радзієвський викладав для студентів спецкурс “Методи тренування і відновлення працездатності спортсменів” (1978 р.). Кандидат педагогічних наук, олімпійський чемпіон А.І.Боднарчук у 1979 р. прочитав лекції про розвиток фізичного виховання, консультував викладачів по науковій роботі. У 1972-1973 н.р. для читання курсу основ біомеханіки запросили доцента Київського інституту фізичної культури А.М.Лапутіна. У 1976-1977 н.р. цей же курс викладав на факультеті доцент Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування О.О.Кислий.
Успішність студентів факультету не була сталою: від 86,2% у 1964-1965 н.р. до 98,5% у 1984-1985 н.р. (див. таблицю №2).
Таблиця №2
Інформація про абсолютну успішність студентів факультету за наслідками літньої екзаменаційної сесії
Навчальні роки | |||||||||||||||||
1960-1961 | 1962-1963 | 1963-1964 | 1964-1965 | 1965-1966 | 1966-1967 | 1967-1968 | 1968-1969 | 1969-1970 | 1970-1971 | 1974-1975 | 1979-1980 | 1980-1981 | 1981-1982 | 1982-1983 | 1983-1984 | 1984-1985 | |
Абсолютна успішність (%) | 92,1 | 93,8 | 88,9 | 86,2 | 90 | 94,5 | 91 | 94,8 | 98,5 | 97 | 95,7 | 94,8 | 96,2 | 93,6 | 94,3 | 98,1 | 98,5 |
Як правило, показник абсолютної успішності студентів був одним із найнижчих в інституті. Виключенням був 1969-1970 н.р., коли абсолютний показник факультету був найвищим у К-ПДПІ.
Хронічною проблемою для факультету стали значні пропуски занять студентами, а звідси їхній відсів. Так, у 1982-1983 н.р. студенти пропустили 6054 годин, у 1983-1984 н.р. – 5365, у 1985-1986 н.р. – 4767 год. У 1980-1981 н.р. було виключено з інституту 20 осіб, у тому числі по причині неуспішності – 16; у 1981-1982 н.р. – відповідно 39 і 17; у 1982- 1983 н.р. – 55 і 12.
Особлива увага зверталась на організацію самостійної роботи студентів як “засобу міцного засвоєння знань і вироблення умінь та навичок в опрацюванні наукової літератури, плануванні роботи тощо”. Основним місцем самостійної роботи студентів були навчальні кабінети, лабораторії і бібліотека інституту. В навчальних кабінетах і читальному залі зосереджувалася достатня кількість навчальної і монографічної літератури, наукових і методичних періодичних видань, посібників. Вони працювали з 1400 до 2200 год. Впродовж 1960-1961 н.р. в кабінетах факультету зафіксовано 4700 відвідувань, у 1961-1962 н.р. – 5100, у 1962-1963 н.р. – 5785. Студенти залучалися до складання бібліографії, виготовлення наочності, підготовки тематичних виставок і т.д. Для з’ясування ефективності самостійної роботи студентів викладачі перевіряли їхні формуляри у кабінетах, читальних залах, бібліотеці. Перевірка відбувалася і на практичних заняттях, консультаціях. Від студентів вимагалися чіткі, продумані конспекти опрацьованої літератури. У навчальних кабінетах практикувалося щоденне чергування викладачів з 1700 до 2100 год.
Значна увага приділялась роботі з першокурсниками. Для них читалися лекції на теми: “Як треба слухати і конспектувати вузівську лекцію”, “Планування і організація самостійної роботи студента”, “Як готуватися до практичних занять”, “Як працювати в бібліотеці, читальному залі і кабінетах” і т.д.
Організація самостійної роботи на факультеті мала свої особливості. Це було пов’язано з тим, що в другу половину робочого дня проводилися навчально-тренувальні заняття. Через недостатню матеріальну базу, особливо в осінньо-зимовий період, вони відбувалися в різні дні і години впродовж тижня. Такі умови створювали певні труднощі в організації самостійної роботи студентів у межах факультету. Ускладнювалося проведення групових консультацій, оскільки частина студентів групи знаходилася на тренуваннях. Виходячи з цього, організація самостійної роботи проводилася в межах спеціалізації. Відповідальність за організацію і контроль за цим видом роботи ніс тренер і викладач-предметник.
Відповідно до навчального плану проводилися 2 педагогічні практики (на ІІІ і ІV курсах). Початку педпрактики передувала відповідна підготовка. В її основу були покладені лекційні, семінарські та практичні заняття, у ході яких використовувався метод моделювання умов діяльності вчителя фізичної культури, створення різних педагогічних ситуацій, постановка педагогічних задач та знаходження засобів досягнення мети. Вагоме місце займали дидактичні та ділові ігри, які допомагали студентам набувати відповідних знань, умінь та навичок. Значна увага приділялась набуттю студентами умінь об’єктивно аналізувати рівень підготовленості школярів, виявити рівень їх притязань, міжособисті відносини, матеріальне забезпечення процесу фізичного виховання школярів в тих школах, у які студенти направлялися для проходження педагогічної практики. У школах студенти ІІІ курсу працювали у 5-8 класах, ІV курсу – у 9-11 класах. Третьокурсники проводили в середньому 15-20 уроків, а четвертокурсники – 25-30. Працюючи в якості помічників класних керівників, студенти проводили по 2-3 політінформації, 1-2 виховній годині, бесіди на різну тематику, готували спортивні вечори, проводили спортивно-масову роботу, секційні заняття по різним видам спорту.
В школах студенти-практиканти були членами колективу, брали участь у засіданнях педагогічних рад, предметних комісій, на профзборах, зборах батьків, займалися оформленням всієї шкільної документації, працювали з батьками тощо.
Переважно студенти успішно справлялися з завданнями педагогічної практики (див. таблицю №3).
Таблиця №3
Інформація про результати педагогічної практики
студентів ІІІ-ІV курсів
№ п/п | Навчальні роки | ІІІ курс (%) | ІV курс (%) | ||||||
“Відмінно” | “Добре” | “Задовільно” | “Незадовільно” | “Відмінно” | “Добре” | “Задовільно” | “Незадовільно” | ||
1 | 1960-1961 | 62,9 | 29,6 | 7,5 | – | ||||
2 | 1972-1973 | 41,23 | 49,21 | 9,57 | – | 55,72 | 31,32 | 12,96 | – |
3 | 1976-1977 | 57,5 | 31,05 | 8,05 | 3,4 | 50 | 43,75 | 6,25 | – |
4 | 1982-1983 | 50 | 41 | 9 | – | 43,2 | 40 | 16,8 | |
5 | 1983-1984 | 50 | 43 | 7 | – | 62 | 26 | 12 | |
6 | 1984-1985 | 82 | 18 | – | – | 55 | 38 | 7 |
На І-ІІ курсах проводилася безвідривна громадсько-педагогічна практика. Наприкінці кожного навчального року студенти ІІІ курсу направлялися для проходження піонерської практики. Починаючи з кінця 70-х рр., студенти брали участь у багатоденному туристичному поході, під час якого вони вчилися рухатися по різних рельєфах місцевості, долати природні перешкоди, правильно розбивати бівуаки, встановлювати та складати палатки, розводити вогнище, готувати їжу в польових умовах. Крім того, студенти складали карту-схему маршруту з детальним описом об’єктів.
Факультетські кафедри надавали вчителям загальноосвітніх шкіл дієву методичну і наукову допомогу. Наприклад, у листопаді-грудні 1967 р. на базі факультету проводились місячні курси перепідготовки керівників фізичного виховання педучилищ УРСР. Наші викладачі забезпечили роботу курсів на належному рівні. Майже щорічно Хмельницький обласний інститут удосконалення кваліфікації вчителів на базі факультету проводив курси перепідготовки вчителів середніх шкіл області. При факультеті з 1966-1967 н.р. працював університет фізичної культури (ректор – П.А.Родін). Тематика лекцій і практичних занять була розрахована переважно на вчителів фізичної культури середніх шкіл, викладачів технікумів і вузів, тренерів дитячих спортивних шкіл. У 1966-1967 н.р. викладачі прочитали для слухачів університету 76 лекцій, а в наступному навчальному році – 80. Тоді ж на факультеті на громадських засадах почала працювати дитячо-юнацька спортивна школа.
Кафедри займалися також перепідготовкою інструкторів-методистів для колгоспів області. У 1969 р. за планом ДСТ “Колос” проходили перепідготовку 150 інструкторів. Крім того, викладачі факультету надавали постійну допомогу школам міста, району, області в організації спортивних змагань, свят, ігор та інших масових спортивних заходів, постійно контактували з учителями ДЮСШ, проводили показові факультативні заняття, уроки тощо. Студенти організовували для населення області і учнів шкіл концерти, вечори художньої самодіяльності, показові виступи, виготовляли значну кількість наочності, яку передавали школам області.
Викладачі факультету дбали про підвищення своєї педагогічної майстерності, науково-методичного рівня викладання дисциплін. На засіданнях кафедри постійно розглядалися питання методики читання лекцій, проведення практичних занять, планування роботи, попередньо обговорювалися лекції та плани практичних занять (див. таблицю №4).
Таблиця №4
Інформація про проведення засідань кафедр, обговорення і проведення лекцій
№ п/п | Навчальні роки | |||||||||||||||||||
1960-1961 | 1961-1962 | 1963-1964 | 1964-1965 | 1965-1966 | 1966-1967 | 1967-1968 | 1968-1969 | 1969-1970 | 1970-1971 | 1971-1972 | 1975-1976 | 1977-1978 | 1980 | 1981 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | ||
1 | Проведено засідань кафедри | 48 | 42 | 36 | 34 | 34 | 34 | 40 | 37 | 41 | 46 | 41 | 45 | 47 | 45 | 45 | 59 | 75 | 32 | 67 |
2 | Обговорено текстів лекцій | 17 | 1 | 5 | 2 | 5 | 8 | 7 | 5 | 10 | 8 | 6 | 18 | 11 | 9 | 11 | 7 | 5 | 5 | 15 |
3 | Проведено відкритих лекцій | 18 | 17 | 14 | 21 | 7 | 6 | 13 | 21 | 15 | 15 | 12 | 15 | 11 | 10 | 13 | 13 | 15 | 6 | 19 |
Викладачі проходили підвищення кваліфікації: найчастіше у Київському, Ленінградському, Московському інститутах фізичної культури, Московському НДІ фізіології і підлітків АПН СРСР, Державному інституті фізичної культури, ГЦОЛіФК.
Певна увага на факультеті приділялася викладанню предметів українською мовою. У резолюції, прийнятій на раді інституту від 10 грудня 1964 р., вказувалося, що “значна група викладачів факультету, добре володіючи українською мовою, читає лекції і проводить практичні заняття російською мовою, не зважаючи на те, що студенти-практиканти і випускники в своїй переважній більшості працюють в школах з українською мовою викладання”. Викладачі з розумінням поставилися до прийнятого Верховною Радою УРСР у жовтні 1989 р. Закону “Про державний статус української мови”. Зокрема, професор О.С.Кучерук і доцент Ю.Б.Кривогорський перейшли на викладання українською мовою.
Зазначимо, що серед викладачів мали місце випадки, несумісні з їх статусом наставника студентської молоді. Неодноразово на засіданнях ради інституту вказувалося, що “на факультеті трапляються випадки організованого вживання спиртних напоїв, знаходження в навчальних приміщеннях у нетверезому стані…”.
Виховна робота передбачала “ідейно-політичне, інтернаціональне, професійно-педагогічне, трудове, естетичне, військово-патріотичне виховання” студентів. Особлива увага приділялася ідейно-політичному вихованню. Важливе місце відводилося проведенню політінформацій. У 1968-1969 н.р. на факультеті щомісячно проводилися тематичні інформації: “Комуністичне будівництво СРСР – втілення в життя заповітів В.І.Леніна”, “В.І.Ленін – засновник і вождь Комуністичного Інтернаціоналу”, “В.І.Ленін і боротьба з релігійними пережитками на сучасному етапі”. У другій половині 60-х рр. набули поширення нові форми проведення політінформацій – прес-конференції, політбої, а з початку 80-х рр. – єдині політдні. Щодо останнього, то в цей день перед студентами виступали представники ректорату, парткому інституту, декан, секретар партбюро, завідувачі кафедр. Тематика єдиних політднів встановлювалася вищестоячими партійними організаціями. В інституті функціонувала школа агітаторів, в якій навчалися і студенти факультету.
Дієвим засобом політико-виховної роботи була інститутська газета “Радянський студент”, у якій велася постійна рубрика “Бесіди про моральний кодекс будівника комунізму”. У 1962-1963 н.р. тут було опубліковано звернення комсомольців 11 групи факультету фізичного виховання до комсомольців інституту розпочати змагання за найкращу комсомольську групу молодого будівника комунізму. Цікаво, що у 1971-1972 н.р. 41 група факультету (комсорг В.Струк) посіла 3 місце в інститутському “Ленінському огляді студентських груп”. Виховна робота висвітлювалася також на сторінках додатку вищеназваної газети “Штрафний удар”, у стінгазетах “Комсомольський прожектор”, “Блискавка”, “Бюлетень”.
З метою “виховання студентів у дусі соціалістичного патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму” організовувалися вечори дружби народів. Варто сказати, що у 1988 р. в інституті навчалися студенти 15 національностей. У звіті про навчально-виховну роботу інституту за 1978-1979 н.р. зазначалося, що “найбільш інтернаціональним за своїм складом є факультет фізичного виховання. Гордістю інституту є футболіст, Ленінський стипендіат Юрій Шаповалов, майстер спорту з боротьби, призер спартакіади серед педвузів України азербайджанець Тофік Тагієв, кандидат у майстри спорту з настільного тенісу румун Євген Михайлов, борець якут Олександр Додохов”.
Велика увага приділялася воєнно-патріотичному вихованню. Проводилися масові мітинги протесту, на яких засуджувалася, зокрема, агресія США у В’єтнамі, Ізраїлі і її “покровителів” США і Англії на Близькому Сході.
На факультеті проводилося атеїстичне виховання. Для студентів читався курс “Основи атеїстичного виховання”, проводилися єдині політдні, вечори питань і відповідей на відповідну тематику. Традиційними були конференції на тему “Науково-атеїстичне виховання в школі”.
Студенти факультету були слухачами факультету громадських професій (створений у 1967 р.), заняття на якому “сприяли поглибленню і закріпленню отриманих знань з суспільних і інших дисциплін, розширювали кругозір студентства, давали певний досвід громадсько-політичної практики, формували такі риси як колективізм, відповідальність за доручену справу, інтернаціоналізм, самодисципліну, розвивали естетичні смаки і почуття, творчі здібності”. У 1974-1975 н.р. тут навчалося 306 студентів факультету фізичного виховання, з яких суто спортивний напрям обрали лише 79 осіб (керівників спортсекцій). Інші освоювали професії молодого лектора, лектора-атеїста, піонервожатого, екскурсовода, журналіста і т.д.
Під час літніх канікул (“третій трудовий семестр”) студенти працювали у будівельних, сільськогосподарських загонах. На факультеті створили будівельний загін ім. О.Матросова, до якого у 1975-1976 н.р. ввійшли 25 студентів. Командира загону В.Ніколенка нагородили медаллю “За трудову доблесть”. На зборах почесним бійцем загону було прийнято О.Матросова, а його зарплату вирішили перерахувати у фонд Миру. Загін уклав договір з Теофіпольським міжколгоспбудом на 60 тис. крб. і зобов’язався виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві лінії вивозу гною і гноєсховища, реконструкції молочнотоварної ферми. Додатково було побудовано телятник (загальна сума виконаних робіт склала 80 тис. крб.). Під час суботника бійці загону відремонтували приміщення восьмирічної школи у с. Гальчинці, обладнали спортмайданчик, 3 кабінети. Загін будував також тваринницький комплекс в с. Аннополь Славутського району, гуртожиток Трипільського технічного центру і т.д. Кращі студенти факультету входили до складу об’єднаного будівельного загону інституту, який працював у Болгарії.
Студенти постійно контактували із молоддю підприємств і колгоспів області. Зокрема, вони виступали з показовими виступами з гімнастики і акробатики. За нашими даними, у 1975-1976 н.р. студенти 12 разів продемонстрували свою майстерність, у 1977-1978 н.р. – 22. У 1988 р. вони організували дискусійний клуб “Олімп”, який став частим гостем у колективах міста. На факультеті було створено і клуб воїнів-інтернаціоналістів, який проводив прес-конференції для студентів інституту.
Важливе місце в роботі зі студентами відводилося естетичному вихованню. Студенти факультету мали тут певні здобутки. Так, у 1966-1967 н.р. естрадний оркестр був учасником обласного і республіканського оглядів художньої самодіяльності. У 1967-1968 н.р. одним із кращих самодіяльних гуртків інституту визнано танцювальний колектив факультету фізичного виховання, а у 1977-1978 н.р. факультет виявився переможцем міжфакультетського огляду-конкурсу художньої самодіяльності. У 1981-1982 н.р. 8 студентів грали в духовому оркестрі інституту, двоє танцювали в ансамблі “Горлиця”. Студенти стали ініціаторами організації і проведення дискотеки в гуртожитку №4.
Регулярно проводилися зустрічі з учасниками революційного руху, ветеранами Великої Вітчизняної війни, новаторами виробництва, письменниками (М.Бажаном, В.Бєляєвим, М.Годованцем, А.Хорунжим, М.Сингаївським, Р.Іваничуком, О.Ковінькою, Ю.Забаштанським), артистами (С.Мішуліним, Н.Жуковською, А.Румянцевою, М.Озеровим, Н.Димарським), видатними спортсменами (В.Борзовим, І.Турчиним, А.Боднарчуком, Н.Ткаченко) і т.д.
Велике значення для зміцнення здоров’я студентів відігравав спортивно-оздоровчий табір, розміщений у с. Голосків. Впродовж літнього періоду в ньому оздоровлялися сотні студентів. Під час відпочинку в таборі проводилась культурно-масова і спортивно-масова робота, політінформації, бесіди, читались лекції, демонструвались художні і науково-популярні кінофільми, організовувались вечори художньої самодіяльності, концерти, вечори відпочинку, диспути, конкурси. В табір регулярно доставлялись газети і журнали, випускались стінгазети “Радянський студент”, “Колючка”, “Спортивний тиждень”. Студенти проводили концерти для жителів с. Голосків. В таборі здійснювалось і трудове виховання. Силами студентів було приведено в порядок алеї парку, душові, асфальтні доріжки, проводилися ремонтні роботи, надавалася допомога підшефному колгоспу с. Оринин в заготівлі білкового корму, збиранні лікарських рослин. В таборі працювали спортивні секції, проводились змагання, товариські зустрічі, спартакіада, туристичні походи, колективні прогулянки в ліс, на річку. Ситуація змінилася наприкінці 80-х рр. 27 квітня 1989 р. голова студентського профкому В.В.Малий на засіданні ради інституту заявив, що “студенти їхати у цей табір не хочуть. Причин на це є багато. По-перше, потрібен капітальний ремонт приміщень. Будиночки, у яких живуть студенти, не прилаштовані для життя у негоду. В них холодно і сиро. Погано обладнані кімнати гігієни. У спортивно-оздоровчому таборі немає басейну… Немає транспорту, яким можна було б розпоряджатися за потребами. Табір у с. Голоскові зовсім не користується у студентів авторитетом, і вони стараються відкупитись від так званого “оздоровлення” у ньому, заплативши вартість путівки”.
У річних звітах інституту досить часто знаходимо відомості про випадки аморальної поведінки студентів факультету. Скоювалися правопорушення правового і дисциплінарного порядку: пиятики, порушення громадського порядку в місті, спекуляції, тощо. Мали місце випадки притягнення студентів до кримінальної відповідальності. Так, у 1983 р. студента Чейке було засуджено до 5 років позбавлення волі. Ще 4 студентів засудили умовно. У 1974 р. терміни ув’язнення отримали студенти П.Довгалюк, А.Крушельницький, Ю.Колесин, О.Горюк, які після пиятики поглумилися над могилою Невідомого солдата. У 1981 р. до кримінальної відповідальності було притягнуто студента І.Ручку, який обікрав студентів своєї групи. Мали місце порушення правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку. 29 серпня 1983 р. на підсумковій раді інституту ректор А.О.Копилов зазначив: “Декану факультету фізичного виховання слід досить серйозно підійти до поселення студентів у гуртожиток №4, взяти під контроль проведення там ідейно-виховної роботи… Студенти факультету у себе в кімнатах вивішують не лише лампочки, іграшки, фотографії, обкладинки з журналів, рекламні малюнки з предметів жіночого туалету, але й порнографічні малюнки, а студенти 317 кімнати додумались вивісити усі прапори країн НАТО”.
На факультеті фізичного виховання піклувалися про підготовку кваліфікованих спортсменів (див. таблицю №5).
Таблиця №5
Відомості про підготовку спортсменів на факультеті фізичного виховання у 60-80-х рр. ХХ ст.
№ п/п | Навчальні роки | Підготовлено | ||||
Майстрів спорту | Кандидатів у майстри спорту |
Спортсменів І розряду | Спортсменів ІІ розряду | Спортсменів ІІІ розряду | ||
1. | 1960-1961 | 4 | – | 11 | 31 | 89 |
2. | 1961-1962 | 7 | – | 9 | 108 | 117 |
3. | 1962-1963 | 5 | – | 5 | * | * |
4. | 1963-1964 | 3 | 4 | 21 | 60 | 120 |
5. | 1967-1968 | 3 | * | 31 | 103 | 129 |
6. | 1970-1971 | 2 | * | * | * | * |
7. | 1974-1975 | 1 | 5 | 10 | * | * |
8. | 1976-1977 | 4 | 58 | * | * | |
9. | 1978-1979 | 2 | 70 | * | * | |
10. | 1980 | 3 | 84 | * | * | |
11. | 1981-1982 | 2 | 16 | 82 | * | * |
* даних не виявлено
Загалом з 1949 р. до 1981 р. на факультеті було підготовлено 3 тис. вчителів фізичного виховання, 79 майстрів спорту, понад 1000 кандидатів у майстри спорту, першорозрядників.
Поступово зростала серед студентської молоді факультету частка кваліфікованих спортсменів. Так, якщо у 1977-1978 н.р. тут навчалося 14 майстрів спорту, 25 кандидатів у майстри спорту і 100 першорозрядників, то у наступному навчальному році – відповідно 36, 53 і 139. У 1981 р. на факультеті нараховувалося 24 майстри спорту, 62 кандидати у майстри спорту, 145 першорозрядників. З 1980 р. студенти почали долати нормативи майстрів спорту міжнародного класу. Серед них – М.Бородкін (легка атлетика), С.Гродський (гімнастика), С.Чижевський (акробатика).
Спортсмени факультету добилися перших значних успіхів на міжнародних, всесоюзних та республіканських змаганнях. Переважно вони приходяться на 70-80-і рр. 60-і рр. характеризувалися низькими спортивними результатами спортсменів. Зокрема, у 1968 р. на республіканській спартакіаді факультет зайняв 10 місце з 11. 8 лютого 1968 р. на засіданні ради інституту декан В.О.Жабенко у своїй доповіді “Про стан спортивної підготовки студентів інституту та заходи до його покращення” зазначив, що “якість підготовки наших збірних команд не відповідає тим вимогам, які ставляться на республіканських змаганнях. Причини цього стану в тому, що протягом останніх років набір на факультет проводився за рахунок абітурієнтів, що мали виробничий стаж. Такі випускники мали низьку спортивну підготовку… Недостатньо налагоджені зв’язки з дитячими спортшколами… Спортивна база факультету, особливо в зимових умовах, не дає можливості проводити заняття в необхідній кількості… Дуже важко діставати обладнання, місто погано забезпечується спорттоварами. Спортзали по вул. Карла Маркса, 10 і Гагаріна, 45 устатковані не зовсім сучасним інвентарем… Там холодно, треба ремонтувати систему освітлення і опалення спортзалів”. Необхідні заходи були вжиті і вже у 1972 р. на спартакіаді педвузів УРСР Кам’янець-Подільський педінститут посів 2 місце з 30 педвузів. У 1983-1984 н.р. чоловіча команда факультету зайняла 1 місце на спартакіаді першокурсників серед факультетів фізичного виховання УРСР. Виявом високого авторитету спортсменів було і те, що у 1980 р. 4 студенти і 1 викладач були факелоносцями Олімпійського вогню, а ще 66 студентів складали ескорт.
Є люди, чий внесок у спортивну славу факультету найбільш помітний. Ці слова значною мірою стосуються випускника факультету І.Є.Турчина. Гандбольна команда “Спартак” (Київ), яку він очолював, виграла 20 чемпіонатів СРСР і 12 Кубків Європейських чемпіонів. За високі показники у міжнародних змаганнях “Спартак” та його тренера було занесено до Книги рекордів Гіннеса. Спартаківки З.Турчина, Л.Бобрусь, М.Маршуба, Г.Маноха, випускниці факультету, двічі завойовували звання чемпіонів Олімпійських ігор (1976 р., 1980 р.), були бронзовими призерами (1988 р.), двічі – чемпіонами світу.
Прославили факультет і легкоатлети. Зокрема, А. Бондарчук став чемпіоном ХХ і бронзовим призером ХХІ Олімпійських ігор. Н.Ткаченко була Олімпійською чемпіонкою Олімпіади-80 у Москві. Студентка Л.Сокольчук, призерка Спартакіади народів СРСР, готувалася у складі збірної СРСР до Олімпійських ігор 1984 р. С.Мельников, Є.Жержев, У.Корицька, І.Усаков, С.Карлов, Семенюк стали чемпіонами України та призерами першості СРСР, а В.Бубка, А.Шквиря, С.Коріненко, А.Колесов, В.Кічіджі, В.Гладкий, І.Костюченкова, А.Караулов, Нежива, Ткачук, Н.Побережна – призерами республіканських змагань. Остання у 1969 р., метнувши диск на 50,76 м, ввійшла в число кращих легкоатлетів України.
Спортсмени факультету добивалися значних успіхів і в інших видах спорту. У 1960 р. чоловіча збірна команда зі спортивної гімнастики у складі Г.Ліщука, М.Старінова, В.Козака, С.Антоненка, Г.Весельського, В.Курбатського посіла перше місце серед команд педвузів України. Наступного року спортсмени повторили свій успіх, а А.Обозненко став абсолютним чемпіоном. У 1966-1967 н.р. гімнасти зайняли 2 місце на республіканських змаганнях ІV Спартакіади народів СРСР. У 1977-1978 н.р. і у 1986 р. команди гімнастів були першими на чемпіонаті Укрради СДСТ “Буревісник”. У 1983-1984 н.р. С.Чижевський став чемпіоном СРСР. Успішно виступали команди акробатів. Так, у 1980 р. О.Булигін, А.Захарчук, В.Басов були першими на спартакіаді спортклубів вузів УРСР. Наступного року четвірка акробатів виявилася переможцем першості Укрради СДСТ “Буревісник”.
Окремо слід відзначити розвиток городкового спорту. На факультеті було відкрито секцію підвищення спортивної майстерності з городкового спорту (тренер – В.О.Жабенко), яка особливо успішно працювала у 1970-1980 рр. У 1968-1969, 1975- 1976, 1977-1978 н.р., 1980 р. команди городошників були першими на чемпіонаті Укрради СДСТ “Буревісник”. У журналі-щорічнику Міжнародної федерації городкового спорту “Городошний спорт” у 1999 р. в одній із статей зазначалося, що “фізкультурні вузи і факультети ніде в СРСР не готували тренерів і спеціалістів з городкового спорту. Єдина група із десяти тренерів, які спеціалізувалися на городковому спорті, була підготовлена у кінці 70-х на початку 80-х років у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті в Україні. І це на весь Радянський Союз!”. Високу оцінку ролі факультету у розвитку городкового спорту також дано у книзі В.Ф.Пугачова “Городки” (1990 р.): “У Кам’янець-Подільському виник утеплений корт. Це місто у Хмельницькій області взагалі має немалі заслуги перед городками. Саме тут в стінах педагогічного інституту виросли відомі всій країні майстри спорту В.Червоний, В.Фетісов. Останній у 1984 році у матчі чотирьох найсильніших команд встановив зразу два рекорди СРСР – на 60 і 90 фігур”. Деякі з вихованців В.О.Жабенка зайняли вагомі посадові місця у сфері городкового спорту. Так, Ю.А.Каменєв став членом виконкому Міжнародної федерації городкового спорту (м. Новгород), Л.С.Аніськін – віце-президентом Федерації городкового спорту Росії (м. Воронеж), В.І.Фетісов – членом виконкому Федерації городкового спорту України (м. Орджонікідзе), Ю.М.Пушкарьов – членом виконкому Федерації городкового спорту України, головою Колегії суддів, суддею міжнародної категорії (м. Кам’янець-Подільський).
Неодноразовими переможцями та призерами чемпіонатів і першостей України, Укрради та ЦР ДСТ “Буревісник”, спартакіад ВНЗ України та СРСР були боксери С.Юрченко, А.Лаврентьєв, О.Задорожний, Н.Джамалов, Б.Яворський, О.Ткаченко, В.Приходько, В.Вавроневіч, О.Рачковський, І.Коваль, борці В.Овчаренко, А.Тарабоновський, О.Мельник, В.Макаренко, В.Озарович, О.Ніколайчук, самбіст О.Гринчук, веслувальник Волик, стрільці В.Кружиков, А.Коновалов, А.Данилюк, А.Харченко, А.Тур, Л.Шеремета та ін.
Успішно виступали футболісти. У 1983-1984 н.р. футбольна команда факультету стала чемпіоном студентських ігор Укрради СДСТ “Буревісник”. 3 члени команди виступали у складі збірної команди УРСР На Всесоюзних студентських іграх. Тренера І.І.Чуприна визнали кращим тренером по футболу Укрради СДСТ “Буревісник”. У 1985 р. команда була першою на республіканських студентських іграх на спартакіаді першокурсників вузів УРСР.
Вдалими також були виступи команд баскетболістів (тренер С.М.Сінгаєвський), волейболістів (тренер Л.М.Слупський), жіночої баскетбольної команди (тренер Т.А.Сапєшко). Чоловіча команда гандболістів у 1968 р. стала чемпіоном педвузів України. Її гравцям було присвоєно звання кандидатів у майстри спорту СРСР (тренер Л.О.Цвєтков, капітан команди В.Олищук).
Заслуженими тренерами СРСР та України стали випускники факультету А.Боднарчук та І.Турчин, заслуженими тренерами України – В.Жабенко, Б.Бармін, В.Плосконос, С.Сосін, М.Малиновський, О.Голдюк, М.Міхно, О.Шишкін.
Дальшому вдосконаленню науково-теоретичної і практичної підготовки майбутніх вчителів значною мірою сприяла організація науково-дослідної роботи. Найбільшого піднесення вона набула у 70-80-ті рр.
Поряд з індивідуальними розроблялися колективні науково-дослідні теми. Найбільш активною у цьому відношенні була кафедра анатомії і фізіології. У 60-х – першій половині 70-х рр. тут розроблялися такі теми: “Фізіологія і біохімія праці та спорту”, “Фізіологія та біохімія тварин”, “Фізіологія та біохімія людини і тварини” (керівник Н.Г.Литовченко), “Морфо-функціональні прояви акселерації дитячого організму” (Ю.Б.Кривогорський). У 1977 р. науково-дослідна робота кафедри була включена у загальний план досліджень всесоюзної науково-дослідної проблеми “Фізіологія” АН СРСР. Вона координувалася із науково-дослідним інститутом фізіології дітей і підлітків АПН СРСР, Інститутом біохімії АН УРСР. На базі кафедри створили Кам’янець-Подільське відділення Українського фізіологічного товариства АН УРСР. З початку 80-х рр. розроблялися такі теми: “Вплив фізичних навантажень на фізіологічні і біохімічні показники функціональної активності організму”, “Педагогічні і фізіолого-гігієнічні основи вдосконалення фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи”, (керівник Ю.Б.Кривогорський), “Адаптація організму дітей і підлітків до навчальних навантажень у зв’язку з ендогенними і екзогенними факторами” (О.С.Кучерук). Крім того, кафедра анатомії і фізіології людини спільно з кафедрою теорії і методики фізичного виховання з 1981 р. опрацьовувала тему: “Фізична працездатність і адаптивні можливості організму випускників середніх шкіл Хмельницької області і їх придатність до служби в Радянській Армії” (Ю.Б.Кривогорський). У другій половині 80-х рр. вона модифікувалася у тему: “Педагогічне і медичне обґрунтування засобів і методів підготовки юнаків І-ХІ класів до праці та оборони СРСР”. До речі, ця тема була єдиною в інституті, яка ввійшла до Всесоюзного плану найважливіших досліджень в області педагогічних наук на 1986-1990 рр. Її виконання перебувало під особливим контролем Міністерств освіти СРСР і УРСР. Для виконання теми створили 12 наукових груп, до складу яких входили викладачі, вчителі фізичної культури, 5-6 студентів.
Кафедра теорії і методики фізичного виховання розробляла у 70-80-ті рр. такі теми: “Проблема установки в спортивній діяльності” (керівник В.І.Трошенок), “Засоби і методи фізичної підготовки учнів шкільного віку” (В.Ю.Хапко), “Особливості динамічних зрушень в фізичному розвитку і фізичній дієздатності школярів”, “Методика проведення уроків по музично-ритмічному вихованню і художній гімнастиці на факультетах фізичного виховання” (А.С.Данілов).
Зростала кількість публікацій, виданих викладачами факультету (див. таблицю №6).
Таблиця №6
Інформація про кількість наукових публікацій, виданих викладачами факультету у 60-80-х рр.
№ п/п | Роки | Кафедри | |||||||
Анатомії і фізіології людини | Легкої атлетики і спортивних ігор (до 1981 р.) |
Теорії і методики фізичного виховання | Спорту і спортивних ігор (з 1981 р.) |
Легкої атлетики з методикою викладання (з 1981 р.) |
Разом |
||||
1. | 1966 | 5 | 1 | – | 6 | ||||
2. | 1967 | 5 | 5 | ||||||
3. | 1968 | 5 | 4 | – | 9 | ||||
4. | 1969 | 9 | 9 | ||||||
5. | 1970 | 5 | 3 | – | 8 | ||||
6. | 1971 | 2 | – | 2 | 4 | ||||
7. | 1972 | 8 | 1 | 3 | 12 | ||||
8. | 1973 | 6 | 1 | 2 | 9 | ||||
9. | 1974 | 3 | 4 | 5 | 12 | ||||
10. | 1975 | 2 | 3 | 3 | 8 | ||||
11. | 1976 | 7 | – | – | 7 | ||||
12. | 1977 | 7 | – | 2 | 9 | ||||
13. | 1978 | 6 | 3 | 1 | 10 | ||||
14. | 1979 | 4 | 4 | 2 | 10 | ||||
15. | 1980 | 4 | 3 | 5 | 12 | ||||
16. | 1981 | 12 | 9 | 5 | 9 | 35 | |||
17. | 1982 | 8 | 3 | – | – | 11 | |||
18. | 1983 | 4 | 3 | 2 | – | 9 | |||
19. | 1984 | 3 | – | 4 | 1 | 8 | |||
20. | 1985 | 6 | 2 | – | – | 8 | |||
21. | 1986 | 8 | 2 | – | 2 | 12 | |||
22. | 1987 | 10 | 6 | 5 | 7 | 28 | |||
Разом з тим, маємо відмітити, що значна кількість викладачів регулярно не публікувалися. Так, у 1985 р. з 33 викладачів 11 взагалі не мали публікацій. Цікаво, що на цей час викладачі факультету сумарно опублікували 250 публікацій, з яких 150 приходилося на кафедру анатомії і фізіології людини. Найбільше публікацій мав на своєму рахунку О.С.Кучерук – 50. Ю.Б.Кривогорський опублікував 46 наукових праць, П.Д.Плахтій – 24, С.М.Сінгаєвський – 17, О.П.Бодян – 15, Т.А.Сапєшко – 13, Д.Д.Совтисік і Е.Л.Левицький – по 9.
Науковці факультету видали низку ґрунтовних наукових та навчально-методичних праць. Зокрема, П.В.Кацедим у 1962 р. у співавторстві опублікував навчальний посібник для педвузів України з гімнастики. В.Д.Палига підготував два підручники з гімнастики для факультетів фізичної культури. В.О.Жабенко видав друком методичний посібник “Стрибок у висоту з розбігу” (1968 р.) та “Програму з легкої атлетики для факультетів з фізичного виховання” (1969 р.), яка була визнана кращою на конкурсі Міністерства освіти України і використовувалась у педвузах до 1982 р. Значних успіхів у науковій роботі досяг В.Ю.Хапко. Він здійснив понад 40 наукових публікацій, видав 9 посібників. Основні з них: “Техніка гри у волейбол” (1984 р.), “Біомеханіка фізичних вправ” (1984 р.), “Волейбол – юним” (1987 р.), “Волейбол” (1988 р.), “Вдосконалення майстерності волейболістів” (1990 р.) та ін. Серед інших назвемо такі праці: Ляпустіна Л.М. Рухливі ігри в 1-4 класах. – К., 1963; Литовченко Н.Г. Деякі сторони обміну холестерину в умовах тривалого м’язового навантаження. – Харків, 1966; Цвіркун Д.Я. Фізичне виховання: Навч.-метод. посібник (1971 р.); Кривогорський Ю.Б. Визначення і оцінка фізичного розвитку і фізичної підготовки школярів. – Хмельницький, 1981; Сінгаєвський С.М., Левицький Е.Л. Організація і проведення змагань по спортивним іграм в школі. – Кам’янець-Подільський, 1984; Кучерук О.С. Лекарство в свете науки и во тьме суеверий. – К., 1983 і т.д. Ю.Б.Кривогорський опублікував декілька статей у виданнях Польщі, США, ФРН.
У 70-80-ті рр. викладачі факультету захистили перші кандидатські дисертації. Першою аспіранткою факультету стала випускниця 1959 р. Г.В.Шитікова. Вона успішно закінчила аспірантуру Ленінградського інституту фізичної культури ім. П.Ф.Лесгафта, захистила дисертацію і залишилась там працювати. У 1978 р. факультет вітав перших своїх кандидатів наук. Кандидатом біологічних наук став П.Д.Плахтій, кандидатом педагогічних наук – В.Ю.Хапко. У 1982 р. дисертації захистили С.М.Сінгаєвський, А.І.Шинкарюк, Д.Д.Совтисік, у 1988 р. – Б.М.Тімошенко. Підготували до захисту дисертації В.О.Жабенко, Б.О.Одінцов, М.М.Одінцова, В.І.Білоус. Однак через певні причини захистів дисертацій не відбулося. Над темами докторських дисертацій працювали Г.Н.Літвиненко, С.О.Ієвлєв, В.І.Трошенок.
У 80-ті рр. були проведені на базі факультету перші наукові конференції. Так, у червні 1981 р. відбулася V сесія наукової ради “Проблеми шкільної гігієни та фізичного виховання”. Перед студентами, викладачами, вчителями із змістовними доповідями виступили член-кореспондент АПН СРСР М.В.Антропова, завідувач лабораторією засобів і методів фізвиховання НДІ фізіології дітей та підлітків АПН СРСР, професор Г.Б.Мейксон, завідувач лабораторією шкільної гігієни АПН СРСР, професор О.А.Лосєва та ін. Того ж року факультет приймав учасників ІV Всесоюзної наукової конференції з проблем біомеханіки спорту. У 1987 р. було проведено ІІІ Всесоюзну конференцію з фізичного виховання і шкільної гігієни, учасниками якої стали понад 100 вчених і науково-педагогічних працівників із різних регіонів СРСР.
Велика увага на факультеті приділялася розвитку студентської науково-дослідної роботи, яка проводилася переважно у студентських наукових гуртках, кількість яких поступово зростала (див. таблицю №7).
Таблиця №7
Інформація про кількість студентських наукових гуртків, охоплення ними студентів
Роки | ||||||||||
1961 | 1963 | 1964 | 1966 | 1968 | 1972 | 1974 | 1978 | 1980 | 1981* | |
Кількість наукових гуртків | 3 | 3 | 3 | 3 | 7 | 7 | 9 | 12 | 13 | 12 |
Кількість студентів, охоплених гуртковою роботою | 52 | 75 | 69 | 68 | 132 | 141 | 292 | 274 | 301 | 218 |
* у т.ч. і проблемні групи
Робота гуртків факультету фізичного виховання відзначалася керівництвом інституту. Так, на засіданні ради інституту 24 вересня 1970 р. йшлося про те, що “найбільш широко експериментальними роботами представлено факультет фізичного виховання. Особливо важливим, чого не має на жодному факультеті, є те, що майже всі зусилля студентів-науковців були направлені на вивчення проблеми фізичних навантажень, причому ця проблема вивчається як у фізіологічному, так і в динамічному аспекті. Якраз на цьому факультеті намітилась наступність студентської науково-дослідної роботи …”.
Студенти факультету нагороджувалися грамотами та дипломами республіканських студентських конкурсів. Студент В.Білик посів 1 місце на Всеукраїнській олімпіаді з теорії і методики фізичного виховання, призове – на Всесоюзній олімпіаді, згодом захистив кандидатську дисертацію. Призерами республіканських конкурсів були також Ю.Заліська (1971 р.), Р.Борисова і В.Гаврильченко (1983 р.), С.Супронова, Г.Зелінський, М.Бобик (1988 р.) та ін.
Кращі студенти-науковці публікували у співавторстві зі своїми науковими керівниками статті. Так, Г.Іванеску у 1972 р. опублікував спільно з В.О.Жабенко і В.П.Шейко роботу у збірнику НДІ фізіології і підлітків АПН СРСР. Л.Дорфман під керівництвом професора М.Є.Квітницького видав дві роботи. Невдовзі він був зарахований до аспірантури кафедри фізіології Пермського медичного інституту.
Починаючи з 80-х рр., студенти приступили до написання дипломних робіт. У 1980-1981 н.р. було виконано 4 дипломних роботи, у 1981-1982 н.р. – 3, у 1982-1983 н.р. – 2, у 1983-1984 н.р. – 5, у 1984-1985 н.р. – 4, у 1987 р. – 5.
Факультет зміцнював свою матеріально-технічну базу. У 1963 р. було завершено відбудову та реконструкцію (добудовано 4 поверх) колишнього будинку українського університету та інституту народної освіти. Сюди перемістився і факультет фізичного виховання.
У 1980 р. соціально-побутова сфера інституту поповнилася четвертим гуртожитком по вул. Ленінської Іскри (нині вул. Драй-Хмари, 42), в якому поселили студентів історичного факультету та факультету фізичного виховання. У 1980 р. у гуртожитку проживали 280 студентів-фізкультурників із 390.
Двічі реконструйовувався стадіон. Спочатку тут після передачі стадіону інституту проводилися опоряджувальні роботи, а наприкінці 1970 р. стадіон було обнесено металевою огорожею, добудували другий поверх адміністративної будівлі, де розмістилася кафедра, спортивний клуб, одна аудиторія. У 1980 р. до будівлі підвели центральне опалення, облаштували душеві приміщення та роздягальні.
Все ж спортивна база факультету була недостатньою. 29 серпня 1969 р. декан В.О.Жабенко з цього приводу виступив на засіданні ради інституту: “У нас дуже недостатня матеріальна база. Коли ми мали 200 студентів на факультеті, тоді у нас була краща спортбаза на Україні, але тепер у нас 400 студентів, а база залишилася та ж сама. У нас спортивний зал зайнятий буде 64 години на тиждень. Від нас йдуть хороші спеціалісти тому, що не мають квартир”. У тому ж дусі був виступ П.В.Кацедима: “У нас недостатня матеріальна база. Так, для виконання навчального плану з плавання потрібний плавальний басейн, а у нас його немає. Вимагає переобладнання наш стадіон. Я думаю, що треба організувати в місті будівництво спортивного комплексу силами громадськості”. На жаль, у наступні роки ситуація не поліпшилася. Так, у звіті про навчально-виховну роботу інституту у 1980 р. зазначалося: “Спортивна база інституту складається з 4 спортзалів, стадіону, спортивно-оздоровчого табору. Спортивна база не відповідає сучасним вимогам: в інституті немає легкоатлетичного манежу, немає плавального басейну, недостатня кількість сучасного інвентаря. Дана спортивна база недостатня для факультету фізичного виховання, щорічний прийом на який складав 105 осіб”.
Такий стан ускладнював проведення навчального процесу, підвищення спортивної майстерності. У звіті інституту за 1981-1982 н.р. вказувалося, що “факультет відчуває гостру нестачу спортивної бази для спеціальних дисциплін. 2 спортивні зали не можуть забезпечити виконання навчального плану по спеціальним дисциплінам, особливо взимку. Особливо важке положення складається при організації занять по курсу підвищення спортивної майстерності. Вмістити тренувальні заняття з 14 видів спорту у другу половину робочого дня практично неможливо. Крім того, 2-3-разові тренування на тиждень не дають необхідного ефекту і не сприяють підвищенню спортивної майстерності спортсменів І розряду і кандидатів у майстри спорту. Спортивні зали №1 і №2 вимагають негайного капітального ремонту. На факультеті немає приміщень для занять з боротьби, плавання”.
У другій половині 80-х рр. декан С.М.Сінгаєвський зініціював будівництво для факультету сучасного спортивного комплексу. Вже у 1990 р. на 50% були виконані будівельні роботи. У 1993 р. планувалося завершити будівницво, однак через відсутність коштів будівництво припинилося.
Факультет фізичного виховання (культури) в умовах державної незалежності України
На початку ХХІ століття на факультеті (з 2003 р. – факультет фізичної культури) відбулися структурні зміни. У 2002 р. до складу кафедр факультету введено загально університетську кафедру фізичного виховання. У 2004 р. з кафедри анатомії і фізіології людини вичленили кафедру анатомії, фізіології та валеології, яка увійшла до складу кафедр новоутвореного природничо-економічного факультету. Натомість факультетську кафедру перейменували на кафедру медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації.
27 березня 2002 р. факультет фізичного виховання очолив М.С.Солопчук. Заступниками декана були призначені: з навчальної роботи – В.О.Нечаєв, з наукової роботи – Г.В.Бесарабчук, з виховної – М.В.Зубаль, а згодом – В.Й.Мазур.
Оновився склад завідувачів кафедр. Так, у 1992 р. завідувачем кафедри легкої атлетики з методикою викладання було призначено Б.М.Тімошенка. У 2002 р. її очолив Л.Д.Гурман. У 1999 р. завідувачем кафедри теорії і методики фізичного виховання призначили М.С.Солопчука. У 2002-2005 рр. кафедрою керував Г.А.Єдинак, у 2005-2006 рр. – Г.В.Бесарабчук. З 1 грудня 2006 р. її знову очолив М.С.Солопчук. З 1999 р. завідувачем кафедри спорту і спортивних ігор почав працювати І.О.Кіріллов, який у 2006 р. передав естафету О.П.Петрову. У 2007р. завідувачем кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації призначили О.О.Приймакова. З 2009 р. кафедрою керує Д.Д. Совтисік. Кафедру фізичного виховання почергово очолювали В.У.Дорош і Д.М.Солопчук. Зріс кількісний та якісний рівень викладачів факультету (табл.1).
Таблиця 1
Кількісні та якісні показники професорсько-викладацького складу факультету у 1991-2012 рр.
№ з/п | Кафедри | 1991 | 1993 | 1997 | 2002 | 2003 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
1. | Анатомії і фізіології людини (з 2004 р. – медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації)
– всього викладачів – у т. ч. докторів наук, професорів – у т. ч. кандидатів наук, доцентів |
6 1
4 |
5 –
4 |
* *
* |
14 1
5 |
6 1
4 |
6 –
4 |
7 –
4 |
9 –
4 |
12 2
5 |
12 2
5 |
13 2
5 |
11 1
6 |
11 1
6 |
2. | Теорії і методики фізичного виховання
– всього викладачів – у т. ч. докторів наук, професорів – у т. ч. кандидатів наук, доцентів |
10 –
1 |
10 –
3 |
6 –
3 |
5 –
3 |
9 –
3 |
13 1
4 |
11 1
2 |
12 1
2 |
13 2
1 |
14 2
3 |
14 3
1 |
16 2
2 |
15 2
4 |
3. | Спорту і спортивних ігор
– всього викладачів – у т. ч. докторів наук, професорів – у т. ч. кандидатів наук, доцентів |
11 –
1 |
10 –
1 |
* *
* |
13 –
2 |
11 –
1 |
15 1
1 |
15 1
2 |
14 1
2 |
16 1
3 |
17 1
3 |
18 1
3 |
21 1
5 |
19 1
5 |
4. | Легкої атлетики з методикою викладання
– всього викладачів – у т. ч. докторів наук, професорів – у т. ч. кандидатів наук, доцентів |
9 –
1 |
8 –
1 |
* *
* |
8 –
2 |
11 –
2 |
11 –
2 |
12 –
3 |
11 –
3 |
12 –
4 |
12 –
4 |
13 –
4 |
13 1
3 |
12 1
4 |
5. | Фізичного виховання (з 2002 р.)
– всього викладачів – у т. ч. докторів наук, професорів – у т. ч. кандидатів наук, доцентів |
|
10 –
– |
15 –
– |
16 –
– |
19 –
1 |
19 –
3 |
20 –
4 |
21 –
4 |
21 –
3 |
20 –
3 |
* даних не виявлено
Значна увага приділялася підвищенню кваліфікації кадрів. Якщо у 1999 р. кваліфікацію підвищило лише 4 викладачі, то вже у 2004-2005 н. р. – 30 осіб, у 2005-2006 н. р. – 17, у 2006-2007 н. р. – 15, у 2007-2008 н.р. – 8 осіб, 2008-2009 н.р. – 9, 2009-2010 н.р. – 7, 2010-2011 н.р. – 7 осіб.
На факультеті було відпрацьовано систему профорієнтаційної роботи, яка включала у себе зв’язки з методичними об’єднаннями вчителів, попередній відбір кандидатів на адресний прийом, консультації, рекомендації обласним управлінням освіти на складання договорів і т. д. Робота проводилася також в обласних спеціалізованих педагогічних ліцеях, загальноосвітніх школах, технікумах фізичної культури, ПТУ, СПТУ, вищих навчальних закладах І і ІІ рівнів акредитації, зміцнювалися зв’язки з ДЮСШ Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської області, Київською республіканською школою олімпійського резерву. Щороку ряди студентської молоді поповнювали першокурсники, які перед цим проходили вступні випробування (табл. 2).
Таблиця 2
Інформація про надходження заяв і загальний конкурс на місця державного фінансування (1994-2011 рр.)
№ | Форма навчання | Роки | ||||||||||||||||||
1994 | 1995 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | ||||
1 | Денна форма навчання
Всього подано заяв на місця державного фінансування Кількість місць Загальний конкурс |
112 50
2,2 |
87 50
1,7 |
44 25
1,7 |
92 50
1,8 |
100 50
2,0 |
80 50
1,6 |
95 50
1,9 |
94 45
2,1 |
90 38
2,4 |
72 45
1,6 |
120 50
2,4 |
106 47
2,2 |
82 47
1,7 |
141 50
2,8 |
166 50
3,4 |
239 50
4,9 |
175 45
3,8 |
||
2 | Заочна форма навчання
Всього подано заяв на місця державного фінансування Кількість місць Загальний конкурс |
104 25
4,16 |
53 25
2,1 |
20 18
1,1 |
31 18
1,7 |
34 18
1,8 |
33 13
2,5 |
23 13
1,7 |
22 10
2,2 |
23 8
2,9 |
32 15
2,1 |
26 17
1,5 |
22 15
1,46 |
18 15
1,2 |
31 20
1,6 |
56 20
2,8 |
94 20
4,7 |
57 10
5,7 |
||
У 1997 р. вперше було здійснено набір на місця, які фінансуються за рахунок фізичних та юридичних осіб. Наступного року прийняли перших магістрантів. Тоді до магістратури вступили лише 4 особи. У 2003 р. зарахували 40 осіб, у 2005 р. – 41, у 2006 р. – 49, у 2007 р. – 26, у 2008 р. – 30, у 2009 р. – 28 осіб, у 2010 р. – 37, у 2011 р. – 28 осіб.
Такі кроки зумовили збільшення контингенту студентів. Якщо у 1999 р. на факультеті на денній формі навчання навчалося 184 студенти, то вже у 2002 р. – 266, у 2003 р. – 274, у 2004 р. – 292, у 2005 р. – 320, у 2006 р. – 353, у 2007 р. – 383, у 2008 р. – 491, у 2009 р. – 496, у 2010 р. – 448, у 2011 р. – 411, у 2012 р. – 424.
Навчальний процес проводився у відповідності з навчальним планом за розкладами занять, семестрових атестацій, заліків та екзаменів.
При складанні розкладу навчальних занять враховувалось те, щоб лекційні курси, семінарські, лабораторні, практичні заняття з окремих дисциплін і в комплексі з іншими предметами проводились в логічній послідовності та взаємозв’язку, а також пропорційність денного недільного розподілу теоретичних занять спортивно-практичного характеру. Співвідношення загальнонаукових, загальноосвітніх та спеціальних дисциплін складало відповідно 38,20% і 42%. Кількість годин аудиторних занять на тиждень у загальному складала 28, самостійної роботи – 15 годин.
У навчальний план були внесені спецкурси, спецсемінари, факультативи: “Основи науково-дослідної роботи студентів”, “Управління процесом фізичного виховання школярів”, “Виховання потреби у старшокласників в заняттях фізичною культурою”, “Методика використання фізичних вправ у виховній роботі школярів”, “Фізичне виховання дітей дошкільного віку засобами легкої атлетики”, “Спортивна боротьба”, “Управління організаційно-змістовими основами фізичного виховання школярів”, “Нетрадиційні види занять гімнастичними вправами”, “Організація спортивно-масової роботи як засобу фізичного виховання школярів”, “Організація спортивно-фізкультурних секцій та гуртків на умовах самофінансування”, “Організація і методика проведення оздоровчих занять засобами легкої атлетики”, які сприяли підвищенню якості підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
Усі навчальні дисципліни, які читалися на кафедрах, мали професійну спрямованість. Так, наприклад, робоча програма з “Теорії і методики фізичного виховання” для студентів ІІ-ІV курсів передбачала вивчення тем, тісно пов’язаних зі школою: “Урок фізичної культури як основна форма занять фізичними вправами в школі”, “Планування навчально-виховного процесу з фізичної культури в школі”, “Фізичне виховання в зарубіжних країнах” та інші.
У 2003 р. факультет перейшов на ступеневу систему підготовки фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр. Збільшилася ліцензія на підготовку фахівців. Відкрито нову спеціальність “Фізична реабілітація”. На факультеті активно впроваджуються сучасні технології навчання. У 2006-2007 н.р. на першому курсі було здійснено перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу. У зв’язку з цим був розроблений повний пакет навчально-методичного забезпечення та його електронні версії. На старших курсах у роботі більшості викладачів набула поширення модульно-тьюторська система навчання та контролю знань. Широко використовуються такі інтерактивні методи навчання як “портфіліо”, евристична бесіда, “мозковий штурм”, “ділова гра”, метод проведення тренінгів, кейс-метод і т.д. Як наслідок, зріс рівень успішності студентів. Якщо у 1992-1993 н.р. на літній сесії якісний показник складав лише 24,7 %38, то вже у 2007-2008 н.р. – 68,3 % (табл. 3).
Таблиця 3
Результати літніх екзаменаційних сесій у 1992-2011 рр.
1992-
1993 |
1993-1994 | 1994-1995 | 1995-1996 | 1996-1997 | 1997-1998 | 1998-1999 | 1999-2000 | 2000-2001 | 2001-2002 | 2002-2003 | 2003-2004 | 2004-2005 | 2005-2006 | 2006-2007 | 2007-
2008 |
2008-2009 | 2009-2010 | 2010-2011 | ||
1. | Абсолютна успішність (%) | 86,8 | 91,1 | 87,4 | 97,2 | 96,1 | 93 | 95,7 | 92,4 | 93,5 | 97,6 | 97,1 | 95,2 | 97,1 | 92,4 | 94 | 93,1 | 90,5 | 85,0 | 83 |
2. | Якісна успішність (%) | 24,7 | 29,3 | 28,1 | 51 | 52,8 | 52,8 | 60,4 | 56,9 | 48,9 | 47,9 | 56 | 54,9 | 61,9 | 65,7 | 62,7 | 68,3 | 59,6 | 51,2 | 53 |
Низку студентів факультету було відраховано. Впродовж 2000-2005 рр. відрахували з денної форми навчання 114 студентів, у т. ч. за академічну неуспішність – 45, порушення навчальної і трудової дисципліни – 12, за власним бажанням – 15, переведено на заочний відділ – 40, до інших ВНЗ – 2. Упродовж 2009-2010 і 2010-2011 н.р. з факультету відраховано за денною формою навчання 61 студент, зокрема, за неуспішність відраховано 26 студентів денної форми навчання, переведені на заочну форму навчання 35 осіб.
У 2006-2007 н.р. на факультеті з’явився власний комп’ютерний клас, який суттєво підвищив комп’ютерну грамотність студентів. У 2011 р. відкрито другий комп’ютерний клас на 16 машин. Закуплено кодоскопи, мультимедійні комплекси, телевізори, ноутбуки, відеоплеєри для використання їх під час читання лекцій, захисту дипломний і магістерських робіт, проведення конференцій.
Сьогодні вихід в мережу Інтернет мають усі 5 кафедр факультету. Крім того, доступ до цієї мережі надається студентам, магістрантам, які працюють над бакалаврськими, дипломними та магістерськими роботами, а також для навчальних потреб.
Значна робота на факультеті проводилася з покращення методичного забезпечення процесу, яка, насамперед, відображалася у поповненні фондів бібліотеки та кабінетів новою науковою, навчально-методичною, періодичною літературою. Лише у 2001-2004 рр. було придбано підручників та навчальних посібників на суму 4700 грн. У 2004 р. забезпеченість навчальною літературою складала 57 %. У 2010-2011 н. р. цей показник на всіх кафедрах склав 100 %.
У 2005-2011 рр. було придбано за кошти та подаровано науково-педагогічними працівниками більш як 3400 примірників фахової літератури на загальну суму 143492 грн.
На кафедрах створювалися електронні варіанти навчальних підручників, методичних посібників з основних фахових дисциплін, тези лекцій.
Зріс загальний фаховий рівень викладачів факультету. Свідченням цього є перемога у загальноуніверситетському конкурсі “Викладач року” у 2004-2005 н.р. доцента Е.О.Жигульової. У 2005 р. перемогу у загальноуніверситетському конкурсі “Молодий викладач року” отримав завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, заступник декана з наукової роботи, старший викладач Г.В.Бесарабчук. У 2010 р. доцент кафедри спорт у і спортивних ігор, кандидат наук з фізичного виховання і спорту М.В. Зубаль посіла 3 місце в загальноуніверситетському конкурсі “Молодий викладач року”.
Кафедри факультету підтримували постійні зв’язки з управліннями освіти і науки рай- та облдержадміністрацій, школами, ДЮСШ, коледжами, ліцеями, вищими професійними училищами, інститутом удосконалення вчителів, методичними об’єднаннями, Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова, Подільським державним аграрно-технічним університетом, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Буковинською медичною академією, Інститутом проблем виховання АПН України, Львівським державним університетом фізичної культури. Основним принципом цих зв’язків є удосконалення процесу навчання студентів у стінах вишу, спрямованість на єдність теорії і практики.
Зв’язки з школами та освітніми установами, закладами здійснювалися шляхом використання різних форм та взаємно погоджених професійних дій:
- постійний зв’язок з методоб’єднаннями вчителів фізичної культури різних міст і районів Хмельницької та Чернівецької областей. Викладачі факультету брали участь у їх роботі, надаючи допомогу по впровадженню технологічних, змістових та інших професійних новацій;
- співпраця з вчителями фізкультури через курси підвищення кваліфікації;
- спілкування в процесі організації і проведення змагань школярів з різних видів спорту та спортивно-масових заходів;
- постійний зв’язок з дитячо-юнацькими спортивними школами та школами Олімпійського резерву;
- співпраця з педагогічними колективами шкіл під час організації та проведення різних видів педагогічних практик;
- діяльність кафедр стосовно організації та впровадження новацій фізичного виховання у базових школах № 7,8,9,14,16 м. Кам’янця-Подільського;
- сумісна науково-методична діяльність з фізичного виховання на базі шкіл Хотинського району, м. Хотин, м. Чернівці;
- сумісна участь в спортивних змаганнях.
Перед вчителями із доповідями методичного характеру виступали Д.Д.Совтисік, О.П.Бодян, С.М.Сінгаєвський, Е.Л.Левицький, І.О.Кіріллов, М.П.Мисів, М.С.Солопчук, А.О.Леоненко, М.М.Ковальчук, В.О.Нечаєв, Б.І.Ладиняк, Б.М.Тімошенко та ін. В.В.Ліщук, Л.Д.Гурман, М.М.Ковальчук, Б.І.Ладиняк брали участь у Всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях з питань сучасних тенденцій фізичного виховання школярів та шляхів впровадження інноваційних підходів у професію вчителя фізичної культури в школі. С.М.Сінгаєвський створив навчальні програми і плани з фізичного виховання для шкіл Чернівецької області. Г.А.Єдинак і Г.В.Бесарабчук розробили програму з поглибленої фізичної підготовки для Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Д.Д.Совтисік і О.П.Бодян брали участь у розробці навчальних програм для шкіл з біохімії, проводили науково-дослідну роботу на тему “Функціональні особливості школярів після фізичних навантажень”. Крім того, на факультеті підготовлені спільні навчальні посібники. Так Г.А.Єдинак, П.Д.Плахтій у співавторстві з вчителем фізичної культури Ю.П.Яценюком видали посібник “Фізична культура в школі”. Під керівництвом С.М.Сінгаєвського вийшов у світ посібник “Шляхи оптимізації практичної результативності процесу фізичного виховання школярів”, участь у розробці якого брали 15 вчителів фізичної культури.
Активізувалася наукова діяльність викладачів факультету. Сьогодні науково-дослідна та дослідно-експериментальна робота проводиться за 6 колективними та 26 індивідуальними темами. У 1995-1996 н.р. їх було відповідно 3 і 4. Серед них були такі теми – “Удосконалення змісту, форм і методів фізичного виховання у загальноосвітній школі” (керівники – Б.М.Тімошенко, Е.Л.Левицький), “Удосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури у педагогічному інституті” (С.М.Сінгаєвський), “Дослідження морфофункціональних та біохімічних ознак організму, що забезпечують максимальну результативність спортсмена в динаміці” (О.С.Кучерук), “Педагогічне і медичне обґрунтування фізичного виховання, спрямованого на зміцнення здоров’я, підвищення рухової підготовленості, функціонального стану, фізичної і розумової працездатності школярів І-ХІ класів і студентів” (Ю.Б.Кривогорський, Д.Д.Совтисік), “Удосконалення фізичного виховання школярів з врахуванням функціональних можливостей” (Д.Д.Совтисік), “Удосконалення професійної підготовки учителів фізичної культури на базі системно-структурного підходу в організації навчального процесу на факультетах фізичної культури педагогічних інститутів”, “Медико-біологічні дослідження адаптаційних змін організму в умовах фізичного навантаження” (Д.Д.Совтисік), “Дослідження особливостей моторики і показників здоров’я учнів 1-12 класів загальноосвітньої школи – представників різних соматотипів” (Г.А.Єдинак), «Виховання прагнення до здорового способу життя у юнаків старших класів» (М.С.Солопчук).
У 1997 р. було завершено виконання держбюджетної науково-дослідної роботи “Нейрогуморальна регуляція функцій організму” (керівник – О.С.Кучерук). За результатами роботи опубліковано 2 навчальні посібники, підготовлено до друку монографію, видано 10 статей. У 1999 р. затвердили науково-дослідну тему “Удосконалення підготовки вчителів фізичної культури у зв’язку з проблемами управління здоров’ям нації”, яка розроблялася у рамках державної комплексної програми “Фізичне виховання – здоров’я нації”. Керівництво темою доручили доктору біологічних наук, професору кафедри анатомії і фізіології людини та тварини Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова І.С.Кучерову. До складу творчого колективу ввійшли С.М.Сінгаєвський, В.І.Білоус, А.О.Леоненко, А.О.Федірко, І.О.Кіріллов.
У 2002 р. на факультеті розпочала свою роботу науково-дослідна проблемна лабораторія “Гендерні профілактично-оздоровчі технології фізичного виховання та реабілітації” (керівник – к.п.н., доцент Г.А.Єдинак). Провідною організацією виступив Львівський державний інститут фізичної культури. Лабораторія розробляла тему “Теоретико-методологічне забезпечення профілактично-оздоровчих технологій фізичної та медико-соціальної реабілітації учнівства з особливими потребами”. Лише за 3 роки (2003-2005 рр.) співробітниками лабораторії було опубліковано 2 монографії, 5 навчальних посібників, 10 методичних рекомендацій, близько 100 наукових статей. У 2007 р. було підготовлено і випущено друком 9 навчальних посібників і методичних рекомендацій, 13 статей у фахових видання ВАК України, проводилася робота по підготовці і захисту кандидатських і докторської дисертацій.
У 2003 р. започатковано науково-дослідну лабораторію теорії і методики фізичного виховання та спортивного тренування (керівник – к.п.н., доцент Л.Д.Гурман), яка розпочала роботу над темою “Обґрунтування форм і методів фізичного та військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітньої школи”. Провідна організація – лабораторія фізичного розвитку інституту проблем виховання НАПН України. У 2003-2004 н.р. у штаті лабораторії працювали 7 наукових співробітників, 3 аспіранти, 1 бухгалтер і 8 студентів та магістрантів, у 2009-2010 н.р. – відповідно 11, 8, 1 і 49. За період з 2003-2006 рр. співробітниками лабораторії було опубліковано 241 наукову працю, у т.ч. 10 навчальних посібників. У 2008-2009 н. р. в штаті галузевої науково-дослідної лабораторії “Теорії і методики фізичного виховання та спортивного тренування” факультету фізичної культури було 15 співробітників та 37 студентів і магістрантів факультету. Серед них: 1 доктор психологічних наук, 3 професори, 3 кандидати педагогічних наук, 1 кандидат біологічних наук, 1 кандидат медичних наук, 3 доценти, 2 старші викладачі, 3 викладачі, 9 аспірантів; 37 студентів і магістрантів факультету фізичної культури. Проводилася підготовка 4 докторських та 9 кандидатських дисертаційних досліджень. Співробітниками лабораторії було опубліковано 53 наукових праці, у тому числі 1 монографія, 5 навчальних посібники, 2 методичних рекомендацій та 45 наукових статей.
На факультеті розроблялися міжнародні наукові проекти. Так, Е.О.Жигульова співпрацювала з Інститутом харчування Російської Академії медичних наук, Санкт-Петербурзькою медичною академією післядипломної освіти, Інститутом медичної генетики, медико-генетичними консультаціями м. Санкт-Петербург. Тема дослідження – “Вивчення механізмів, що забезпечують підтримання гомеостазу міді у ссавців”, яка є складовою фундаментальної наукової проблеми медико-біологічного характеру, що вивчає молекулярно-генетичні підтримки гомеостазу мікроелементів у ссавців. У ході співпраці із Санкт-Петербурзьким науково-дослідним інститутом експериментальної медицини імені І.П.Павлова РАМН за напрямком “Біологія” було створено проект під назвою “Геном людини”. Співвиконавцем з російської сторони виступила професор Л.В.Пучкова. Наслідком цієї співпраці стало присудження Е.О.Жигульовій у 2004 р. Державної премії України у галузі науково-дослідної роботи для молодих вчених за розробку теми “Механізми підтримання гомеостазу міді у ссавців з ембріональним типом метаболізму міді”. Крім того, вона отримала патент на винахід способу приготування молочної суміші для штучного вигодовування новонароджених. Результати досліджень включені у курси лекцій з валеології, фізіології, цитології та ембріології (Кам’янець-Подільський національний університет); планування сім’ї, дитячих хвороб (медичне училище м. Кам’янця-Подільського); неонатології, хронічних захворювань печінки, нирок і мозку (Інститут харчування РАМН, медична академія післядипломної освіти, Інститут медичної генетики, медико-генетичні консультації м. Санкт-Петербург (Росія).
Зросла кількість наукових праць, виданих науково-педагогічними працівниками факультету. Якщо у 1993 р. було опубліковано 29 публікацій, у 1994 р. – 23, у 1995 р. – 32, у 1997 р. – 20, у 1999 р. – 33, то вже у 2003 р. – 173, у 2004 р. – 195, у 2005 р. – 150, у 2006 р. – 173, у 2007 р. – 176, у 2008 р. – 199, у 2009 р. – 350, у 2010 р. – 264, у 2011 р. – 214. Покращилася якість наукової продукції (табл. 4).
Таблиця 4
Дані про наукові і навчально-методичні праці, опубліковані у 2004-2011 рр.
№ з/п | Роки | Всього праць | Монографій | Навчальних посібників | Методичних розробок, брошур | Наукових збірників | Статті | У т. ч. у журналах, фахових виданнях |
1. | 2004 | 195 | 1 | 5 | 7 | 1 | 181 | 52 |
2. | 2005 | 150 | – | 2 | 4 | 1 | 128 | 32 |
3. | 2006 | 173 | 1 | 10 | 7 | 2 | 154 | 33 |
4. | 2007 | 176 | – | 7 | 7 | 2 | 160 | 37 |
5. | 2008 | 199 | 1 | 9 | 4 | 2 | 183 | 32 |
6. | 2009 | 350 | 2 | 5 | 16 | 3 | 324 | 59 |
7. | 2010 | 264 | 1 | 7 | 8 | 4 | 248 | 84 |
8. | 2011 | 214 | 5 | 14 | 3 | 4 | 192 | 45 |
Серед опублікованих праць – монографії та книги С.М.Сінгаєвського “Фізичне виховання – здоров’я нації” (2002 р.); В.В.Беспалька “Репродуктивне здоров’я та статеве виховання молоді” (2003 р.); “Наркоманія. Адаптація молоді до праці та життя” (2005 р.); Д.Д.Совтисіка, О.П.Бодян, Е.О.Жигульової, А.В.Заікіна, В.В.Зданюка “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту” (2006 р.); М.С.Солопчука, О.Б.Комарніцького «Факультет фізичної культури Камянець-Подільського національного університету 1949-2008 рр.» (2008 р.), О.П.Шишкіна і М.Б.Гуски «Сумо: історія, теорія, практика» (2008 р.), Г.А.Єдинака «Фізичне виховання дітей з церебральним паралічем» (2009 р.), Д.М.Солопчука «Формування здорового способу життя школярів у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі» (2009 р.), М.В.Зубаль «Соматичний тип конституції та фізичні якості» (2011 р.), С.М.Бабюка «Педагогнічні умови фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку у взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї» (2011 р.); підручники та навчально-методичні посібники О.С.Кучерука, П.Д.Плахтія, Д.Д.Совтисіка, О.П.Бодян “Медико-біологічний контроль фізичного стану спортсменів” (1993 р.); М.С.Солопчука, М.П.Мисіва, Г.А.Єдинака “Психолого-педагогічні аспекти формування потреби фізичного удосконалення у старшокласників” (1994 р.); “Методика використання фізичних вправ у виховній роботі школярів” (1995 р.); П.Д.Плахтія “Фізіологія системи дихання” (1996 р.); О.С.Кучерука, П.Д.Плахтія “Фізіологія людини” (1997 р.); М.С.Солопчука “Фізичне виховання дітей раннього і дошкільного віку” (1997 р.); В.О.Жабенка, Б.М.Тімошенка “Легка атлетика” (1998 р.); С.М.Сінгаєвського, Д.Д.Совтисіка “Фізичне виховання школярів: теоретична підготовка” (1998 р.); В.І.Білоуса “Спортивно-педагогічне вдосконалення: спортивні ігри” (1998 р.); М.С.Солопчука, О.П.Шишкіна “Нетрадиційні види занять фізичними вправами у фізкультурно-оздоровчій роботі з людьми середнього та похилого віку” (1999 р.); Г.А.Єдинака, П.Д.Плахтія, Ю.П.Яценюка “Фізична культура в школі” (2000, 2001, 2006 рр.); П.Д.Плахтія, Д.Д.Совтисіка, О.П.Бодян, В.В.Беспалька, Е.О.Жигульової “Медико-біологічні основи валеології” (2000 р.); С.М.Сінгаєвського “Концептуально-змістові напрями оптимізації процесу виховання школярів” (2000 р.), “Професійно-педагогічне практикування студентів” (2000 р.), “Вступ до спеціальності” (2001 р.); М.С.Солопчука “Історія фізичної культури і спорту” (2001 р.); В.В.Беспалька “Профілактика наркоманії серед підлітків” (2001 р.); П.Д.Плахтія “Фізіологічні основи фізичного виховання школярів” (2001 р.); Л.Д.Гурмана, М.С.Солопчука “Методика навчання техніки легкоатлетичних вправ” (2001 р.); Г.А.Єдинака, В.М.Мисіва, Г.В.Бесарабчука “Методика фізичного виховання в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою” (2003 р.); Г.А.Єдинака, В.М.Мисіва “Навчальний предмет “Захист Вітчизни” (2004 р.); Д.Д.Совтисіка “Загальна та біологічна хімія” (2003, 2006 рр.); М.С.Солопчука, Г.В.Бесарабчука, Р.Б.Чаплінського “Фізичне виховання студентської молоді” (2003 р.); М.С.Солопчука, І.І.Стасюка, О.П.Шишкіна, Д.М.Солопчука “Нетрадиційні види спорту і заняття фізичними вправами” (2006 р.); М.С.Солопчука, А.О.Федірка “Основи науково-методичної діяльності у галузі фізичної культури і спорту” (2006 р.); О.П.Бодян, В.В.Зданюка “Анатомія людини” (2004 р.); А.П.Іотка, В.М.Шиманського “Рухливі ігри у початкових класах” (2004 р.); М.П.Мисіва “Техніка виконання гімнастичних вправ” (2004 р.); М.П.Мисіва, А.І.Шинкарюка “Самопідготовка молодого науковця в галузі фізичної культури” (2004 р.); Л.Д.Гурмана “Легка атлетика” (2005 р.); І.О.Кіріллова, Е.Л.Левицького, Г.А.Єдинака “Спортивні ігри” (2005 р.); О.П.Петрова “Методика викладання футболу” (2006 р.); Б.М.Тімошенка “Лижний спорт” (2006 р.); С.М.Бабюка, Д.Д.Совтисіка “Методика та техніка виконання масажних прийомів” (2007 р.); Л.Д.Гурмана “Теорія і методика тренування кваліфікованих спортсменів” (2007 р.); Г.А.Єдинака “Передумови організації та формування рухової діяльності дітей з церебральним паралічем” (2007 р.), “Моделювання параметрів занять з фізичної підготовки курсантів, майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій” (2007 р.); Т.Г.Ленської, Г.В.Бесарабчука, Л.Р.Головатої “Методичні основи хореографії” (2007 р.); Б.М.Тімошенка “Рухові здібності людини і методика їх розвитку” (2007 р.); Р.Б.Чаплінського “Лікарські рослини і продукти бджільництва при лікуванні захворювань серцево-судинної системи” (2007 р.); О.П.Шишкіна, І.В.Райтаровської, О.Б.Іваськова “Плавання” (2007 р.); М.С.Солопчука, Г.В.Бесарабчука, Л.Р.Головатої «Теорія спортивної діяльності: опорні таблиці» (2008 р.), Е.О.Жигульової «Захворювання серцево-судинної системи. Лікування лікарськими рослинами і продуктами бджільництва» (2008 р.), Л.Д.Гурмана «Теорія і методика дитячого і юнацького спорту (курс лекцій)» (2008 р.), Б.М.Тімошенка, Л.Д.Гурмана «Лижний спорт» (2008 р.), Є.П.Козака, М.В. Прозара «Методика вдосконалення техніко-тактичних дій волейболістів» (2008 р.), П.Д.Плахтія, М.В.Зубаль, В.М.Мисіва «Біологічні основи фізичного виховання студентів» (2008 р.); О.П.Бодян, В.В.Зданюка, А.В.Заікіна «Анатомія людини з основами спортивної морфології» (2009 р.), С.М.Бабюка «Теорія і методика гімнастичних організуючих вправ» (2009 р.), С.М.Бабюка, Д.Д.Совтисіка «Основи адаптивної фізичної культури» (2009 р.); М.С.Солопчука, Г.В.Бесарабчука «Виробнича (педагогічна) практика студентів факультету фізичної культури в умовах кредитно-модульної системи навчання» (2010 р.), Є.П.Козака, М.В.Прозара «Волейбол» (2010 р.), А.В.Заікіна, Р.С.Бутова, В.Б.Воронецького «Адаптивна фізична культура» (2010 р.): М.С.Солопчука, Г.В.Бесарабчука, А.В.Заікіна, Д.М.Солопчука «Методики фізичного виховання різних груп населення» (2011 р.), М.Б.Гуски, М.В.Зубаль, В.Й.Мазура, М.В.Гуски «Телрія і методика викладання рухливих ігор та забав» (2011 р.), Л.Д.Гурмана, В.М.Гоншовського «Атлетизм в школі» (2011 р.), Д.Д.Совтисіка «Біологічна хімія» (2011 р.).
З 2003 р. на факультеті виходить збірник наукових праць “Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Проблеми теорії і методики виховання, лікувальної фізкультури та спортивної медицини, олімпійського та професійного спорту/Серія педагогічна”. До 2008 р. побачили світ 6 випусків видання. З 2008 року факультетський збірник наукових праць був перереєстрований і отримав назву «Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини». У листопаді 2010 р. це вивдання було включено до Переліку ВАК України як фахове видання.
У грудні 2010 р. вийшов друком перший випуск міжнародного збірника наукових праць «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини», заснований на базі двох університетів: Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Придністровського державного університету імені Т.Г. Шевченка (м. Тірасполь).
У жовтні 2007 р. на факультеті було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Формування здорового способу життя студентської та учнівської молоді засобами освіти”, у якій взяли участь майже 100 осіб з ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та науково-дослідних установ України: м. Києва, Львова, Харкова, Івано-Франківська, Черкас, Ніжина, Хмельницького та інших. До 2011 р. було проведено 5 конференцій на таку ж тематику. Значний резонанс отримала конференція, присвячена 100-річчю спорту на Поділлі, в якій взяли участь біля 500 учасників.
Факультет активно співпрацює з лабораторією фізичного розвитку інституту проблем виховання НАПН України, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича, Київським, Харківським, Луганським, Тернопільським національними педагогічними університетами, Європейським університетом, Донецьким та Буковинським державними медичними університетами, Львівським державним університетом фізичної культури і спорту, Придністровським державним університетом імені Т.Г. Шевченка (м. Тірасполь), Євразійською Асоціацією університетів, що функціонує на базі “МГУ им. М.В. Ломоносова” м. Москва (Росія) тощо.
Збільшилася кількість викладачів із вченими званнями та науковими ступенями. У 2006 р. вчене звання “професор” було присвоєно М.С.Солопчуку, у 2011 р. – Г.А.Єдинаку, “доцент” – Р.Б.Чаплінському (2004 р.), Л.Д.Гурману (2005 р.), Е.О.Жигульовій (2009 р.), В.М.Мисіву (2011 р.), Д.М.Солопчуку (2011 р.). Кандидатські дисертації захистили М.С.Солопчук (1991 р.), М.П.Мисів, Г.А.Єдинак (1992 р.), Л.Д.Гурман (1997 р.), Т.О.Богуцька (1998 р.), Е.О.Жигульова (2001 р.), В.В.Беспалько (2002 р.), І.Л.Гасюк (2003 р.), В.М.Сич (2005 р.), В.М.Мисів (2006 р.), Д.М.Солопчук (2007 р.), М.В. Зубаль (2009 р.), К.М.Сидорченко (2009 р.), А.В.Заікін (2010 р.), М.М.Кужель (2010 р.), С.М.Бабюк (2011 р.), В.В.Зданюк (2011 р.), В.М.Гоншовський (2011 р.). У 2010 р. доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Г.А.Єдинак захистив докторську дисертацію. Нині над кандидатськими дисертаціями працюють 15 науково-педагогічних працівників факультету, над докторськими – професор М.С.Солопчук, доценти Л.Д.Гурман, Д.Д.Совтисік, Е.О.Жигульова, В.М.Мисів, Д.М.Солопчук.
У 2001 р. на факультеті було відкрито аспірантуру. Керівництво дисертаційними дослідженнями здійснюють М.С.Солопчук, Г.А.Єдинак. Під керівництвом останнього захистили дисертації І.Л.Гасюк, В.М.Мисів, І.С.Овчарук, М.В.Зубаль, К.М.Сидорченко, В.М.Гоншовський.
Активізувалася студентська науково-дослідна робота. Нині на факультеті працюють 19 наукових гуртків і проблемних груп, у роботі яких беруть участь 186 студентів. Зросла кількість студентів і магістрантів, які брали участь у звітних наукових конференціях за підсумками науково-дослідної роботи: у 2002 р. їх було 42, у 2003 р. – 41, у 2004 р. – 57, у 2005 р. – 48, у 2006 р. – 67, у 2007 р. – 81, у 2008 р. – 105, у 2009 р. – 68, у 2010 р. – 75, у 2011 р. – 100. Збільшилась кількість студентських та магістерських наукових праць. Якщо у 2001 р. було опубліковано 3 статті, то вже у 2004 р. – 40, а у 2006 р. – 42, у 2007 р. – 45, у 2008 р. – 35, у 2009 р. – 54, у 2010 р. – 50, у 2011 р. – 58.
У 2006 р. на факультеті започаткували студентський науковий збірник “Збірник матеріалів наукових досліджень студентів та магістрантів Кам’янець-Подільського державного університету: Факультет фізичної культури”. Загалом, до 2011 р. вийшло 6 випусків.
Зросла кількість студентів, охоплених написанням дипломних робіт. У 1991 р. їх виконували 9 студентів, у 1992 р. – 12, у 1996 р. – 6, у 1997 р. – 7, у 1998 р. – 2, у 1999 р. – 14, 2000 р. – 7, у 2001 р. – 18, у 2002 р. – 13, у 2003 р. – 14, у 2004 р. – 20, у 2005 р. – 21, у 2006 р. – 30, у 2007 р. – 27, у 2008 р. – 51, у 2009 р. – 68. У 2010 р. студенти виконували 48 бакалаврських, 20 дипломних та 25 магістерських, у 2011 р. – відповідно 44, 52 і 33. Прикметним є те, що якщо до 2001 р. дипломними роботами керували 5-7 викладачів, то у 2003 р. – 17, у 2006 р. – 21, у 2007 р. – 23, у 2008 р. – 23, у 2009 р. – 24, у 2010 р. – 24, у 2011 р. – 15.
Декілька студентів досягли серйозних успіхів на республіканському рівні. Так, В.Трипадуш посів 3 місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з теорії і методики фізичного виховання (2001 р.). Студентка Т.Куц у 2003 р. стала переможницею Всеукраїнської студентської олімпіади у номінації “За виявлений високий рівень знань з теорії і методики фізичного виховання”. Друге місце тоді зі спеціальності “Фізичне виховання” зайняв А.Заікін. У 2004 р. С.Жуковський нагороджений грамотою Міністерства освіти і науки України за активну участь в обговоренні конкурсних питань ІІ етапу студентської олімпіади з фізичного виховання. У 2007 р. В.Румак виборов диплом на другому етапі Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності “Фізична реабілітація”. У 2010-2011 н.р. грамотою Всеукраїнської студентської оліипіади з фізичної реабілітації нагороджено В.Хорхоль. У 2011 р. призером Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з фізичного виховання стала А.Бала.
Окрему сторінку в історії факультету вписали студенти, випускники і викладачі факультету, які у різні роки успішно виступали на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, СРСР, України. Вихованцям факультету до 2002 р. вдалося завоювати 12 олімпійських медалей – 10 золотих, 2 бронзові, понад 50 медалей різного ґатунку на чемпіонатах світу, Європи, СРСР.
Гордістю факультету стали 4-разова чемпіонка світу, учасниця Олімпійських ігор у Барселоні і Атланті з боротьби дзюдо Т.Бєляєва; дворазовий чемпіон світу, бронзовий призер XXVI Ігор Олімпіади З.Зозіров; учасник зимових Олімпійських ігор у Альбервіллі (1992 р.) та Лілехамері (1994 р.) бобслеїст О.Бортюк; володар Кубку світу з боротьби самбо М.Чистякова; призер чемпіонату світу з боротьби дзюдо О.Ніколайчук; чемпіони та призери чемпіонатів Європи і світу О.Журавель, О.Коломієць, І.Савчук, О.Мартиненко, О.Вовк, Р.Задворний, А.Климович, Г.Том’як, О.Кумечко, А.Цуркан, М.Невдащенко, О.Сушко, В.Максимчук, А.Мельников (самбо), Г.Білодід, Н.Войналович (дзюдо), С.Охай, О.Поліщук, І.Гринь, К.Захаренко, Д.Сидоренко (акробатика), М.Бородкін, І.Гешко, В.Матвійчук (легка атлетика), І.Курдибаха (важка атлетика), О.Будовіцька, С.Расіна (велоспорт) та ін.
Низку яскравих перемог на міжнародному та всеукраїнському рівнях здобули студенти у 2002-2011 рр. Без сумніву, найбільшою подією у спортивному житті закладу була участь наших спортсменів у XXVIII і ХХІХ Олімпійських іграх (Афіни, 2004 і Пекін, 2008). У 2004 р. І.Гешко, А.Матросова і Г.Білодід на цих змаганнях увійшли до десятки кращих, а І.Мерлені стала Олімпійською чемпіонкою. У 2008 р. у Пекіні (Китай) виступали І.Мерлені, І.Гешко, В.Матвійчук Т.Філонюк, Г.Білодід, А.Стаднік. Останній з них виборов “срібло”, а І.Мерлені – “бронзу”. У вересні 2008 р. В.Трушев і О.Девлиш у складі збірної України з футболу стали чемпіонами Паралімпійських ігор. У 2009 р. на Всесвітніх спортивних іграх [з неолімпійських видів спорту] А.Білозор і В.Кифоренко у змаганнях зі спортивної акробатики посіли треті місця.
Студенти брали участь у чемпіонатах світу, Європи, України з багатьох видів спорту. Зокрема, заслужений майстер спорту І.Гешко у 2006 р. став чемпіоном світу з бігу на 1500 м, а у 2004 р. виборов призові місця на зимовому і літньому чемпіонатах світу. 2005 року він був першим на чемпіонаті Європи (м. Мадрид, Іспанія), Всесвітній Універсіаді (м. Пекін, Китай). Вагомі досягнення у майстра спорту міжнародного класу В.Матвійчука, переможця Кубку Європи (Словенія, 2003 р.; Італія, 2004 р.) на дистанції 5 і 10 км, рекордсмена України і 5-разового чемпіона України з бігу на довгі дистанції. Не відставали від старших товаришів В.Ковалик (переможець Кубку Європи з бігу на 800 м, 2002 р.), Д.Островський (чемпіон Європи серед молоді, 2009 р.), бігуни О.Матвійчук, Т.Філонюк, С.Ковба, О.Величко, Ю.Романов, О.Жулінський, О.Каяфа, Ш.Ель-Шеріф, Р.Кульчак (переможці і призери чемпіонатів України, універсіади), стрибуни у довжину О.Пацеля, І.Газда, дискоболи О.Вергуш, А.Боднар. У 2011 р. Ш.Ель-Шеріф став чемпіоном України, Європи серед молоді, взяв участь у чемпіонаті світу серед дорослих.
Досить вагомих результатів добилися студенти у спортивній боротьбі. Зокрема, А.Матросова стала чемпіонкою світу з самбо (2005 р.), а в 2006 р. була срібною призеркою; Г. Білодід на турнірі такого ж рангу завоював срібну медаль (2002 р.). Призерами всеукраїнської універсіади (2007 р.) стали Д.Буділовський, О.Назаренко, О.Ребенок, О.Губеліт, чемпіонкою України серед молоді Р.Гаспарян (2008 р.). У 2009 р. третє місце на чемпіонаті України виборов В.Виноградов.
Значних успіхів досягли і дзюдоїсти. Так, згадана вже А.Матросова виборола перші місця на чемпіонатах світу у 2003 і 2005 рр., стала володаркою Кубку світу (Нідерланди, 2005 р.). Крім того, у 2004 р. в Словенії вона була першою на чемпіонаті Європи, у 2005 р. на такому ж турнірі виявилась третьою. У 2008 р. спортсменка виборола 2 місце на Суперкубку світу. Г.Білодід був третім на чемпіонаті світу (2005 р.) і Кубку світу (2006 р.), першим – на чемпіонаті Європи (2003 р.). Крім того, В.Довганюк здобув у 2005 р. чемпіонський титул на чемпіонаті Європи, а В.Большак завоювала бронзову медаль на чемпіонаті світу у Будапешті (Угорщина) в 2004 р.. У 2008 р. І.Макуха була другою на чемпіонаті Європи. Своє досягнення вона повторила у 2009 і 2010 рр. Крім того, у 2009 р. спортсменка стала бронзовим призером чемпіонату світу. У 2011 р. вона посіла друге місце на Кубку світу. У 2009 р. чемпіоном світу став Г.Зантарая, наступного року він був другим. У 2011 р. Г.Зантарая посів 3 місце на Кубку світу, перше – на чемпіонаті Європи. У 2009 р. на чемпіонаті світу переміг Ньябалі Кеджау. У 2011 р. він був другим на Кубку світу, третім – на Всесвітній Універсіаді. У 2009 р. І.Кіндзерська стала чемпіонкою Європи, на чемпіонаті світу була другою. У 2010 р. спортсменка фінішувала другою на Кубку світу. На цих же змаганнях третю сходинку п’єдесталу посіла С.Ярьомка. у 2011 р. І.Кіндзерська виборола треті місця на чемпіонаті Європи та Кубку світу. Чемпіонами та призерами чемпіонату України ставали О.Ребенок і Ю.Войціцький, П.Кузьмін, О.Назаренко, Д.Буділовський.
Чималих успіхів досягли студенти у вільній боротьбі. Найбільше нагород у цій дисципліні зібрала І.Мерлені. Крім згаданих вже олімпійських “золота” і “бронзи”, вона здобула нагороди найвищого ґатунку на чемпіонатах світу та Європи у 2005 р., XXII Всесвітній універсіаді у м. Ізмір (Туреччина). У 2005 і 2007 рр. спортсменка стала другою на чемпіонаті світу. А.Стаднік у 2005 р. виборов Кубок світу. У 2005 і 2006 р. він був третім на чемпіонатах Європи і світу. У 2009 р. він став чемпіоном Європи. Титул чемпіонів Європи також вибороли П.Олійник, Я.Стаднік, О.Губеліт. Н.Пульковська стала другою на чемпіонаті світу (2006 р.), першою – на чемпіонаті Європи (2007 р.). О.Іванов у 2007 р. був другим на чемпіонаті Європи, а О.Левковська – третьою на XXII Всесвітній унiверсіаді (2005 р.). Крім того, призерами чемпіонатів світу і Європи стали Л.Симак, І.Дорошенко, К.Стрижак, О.Савтюк, Н.Козак, П.Олійник, С.Якобчук.
У 2006 р. на чемпіонаті світу з боротьби на поясах “алиш” спортсмени нашого університету Н.Козак і Т.Полінська були першими, а С.Якобчук – третьою. У грудні 2008 р. на змаганнях такого ж рангу чемпіоном світу став К.Стрижак. 2-е місце посів П.Стрижак. У 2009 р. останній виборов 3-е місце на чемпіонаті світу. Того ж року В.Комар став чемпіоном Європи. У 2010 р. він здобув бронзову медаль на чемпіонаті світу. На цих же змаганнях І.Приходько стала чемпіонкою світу. Серйозних результатів у цьому виді спорту добилися призери чемпіонатів України О.Кулаков, О.Блажев, М.Кривушко, В.Зданевич, володарі Кубку України І.Коча, С.Якобчук і Р.Кушта.
Культивується в університеті і боротьба сумо. У 2003 р. чоловіча та жіноча команда закладу зайняли 2 місце на чемпіонаті України з цього виду спорту серед студентів. Наступного року на змаганнях такого ж рангу чемпіонами України стали Н.Войналович, О.Ковальчук, Н.Лісничок. У 2007 р. “золото” на чемпіонаті України серед молоді виборов О.Гребенюк. Вже у 2008 р. наші сумоїстки (С.Якобчук, М.Драч, Т.Полінська, І.Попович) у складі збірної команди Хмельницької області посіли 2 місце на Кубку України. У 2010 р. призерами чемпіонату України стали Д.Кабельська і Ю.Мала.
У важкій атлетиці виділяються А.Мельник, який у 2006 р. виграв Кубок України, та Т.Мельник, чемпіонка молодіжних ігор України. Вона посіла 5 місце на чемпіонаті Європи в Італії, 2-е місце – на кубку України. У 2008 р. на чемпіонаті України А.Мельник посів 2 місце, а Т.Мельник і Н.Данильчук були “бронзовими” призерами. У 2010 р. треті місця на змаганнях такого ж рангу вибороли Д.Дудоров і О.Кулеша.
У важкоатлетичній дисципліні – пауерліфтинг – блискучих успіхів досяг В.Довганюк, який є 15-разовим рекордсменом і чемпіоном світу серед юнаків (2004, 2005 рр.), абсолютним чемпіоном Європи (2006 р.), чемпіоном світу та Єропи серед дорослих (2007, 2009, 2010, 2011 рр.). У 2007 і 2008 рр. чемпіонкою світу і Європи серед юніорів стала Т.Ахмамєтєва. У 2008 р. на чемпіонаті України серед юнiорів та Всеукраїнському турнірі з пауерліфтингу (м. Коломия) вона також здобула перші місця. У 2010 р. чемпіонкою України у цьому виді спорту стала Л.Колінчук. Високих результатів у бодібілдингу досяг М.Ількович, який у 2009 р. здобув Кубок України серед юніорів.
Розвиваються такі види спорту, як тхеквондо, бокс, рукопашний бій. Зокрема, С.Мостіпака є чемпіоном України і срібним призером чемпіонату Європи з тхеквондо (2005 р.). Призерами чемпіонатів України з цього виду спорту є О.Ковальчук, О.Люлько, В.Мельник, В.Ковальчук, Д.Гинзар, В.Шевчук та ін. У 2008 р. Д.Гинзар і В.Ковальчук вибороли 2-і місця на чемпіонаті СНД, а О.Люлько був третім. Перший з них 2009-2010 рр. посідав призові місця на Кубку світу. Високі місця на всеукраїнських змаганнях зайняли І.Сторчак, А.Гуменна, А.Антощук, О.Левицька, Д.Демедюк, А.Воєвода, А.Янчук, О.Хамардюк, С.Якобчук, О.Полець, Н.Трусицька, В.Вовчанський, С.Назарчук, С.Хватов, О.Бабич, О.Лановенька, Т.Омелянюк.
Починаючи з 2004 р., після 20-річної перерви в університеті знову заговорили про боксерів. Першого гучного успіху досягла команда боксерів на VII літній Універсіаді студентів України. Команда у складі М.Дядюк, М.Бацман, С.Пукас, О.Черевайко, О.Григи та А.Гуменної виборола II командне місце серед ВНЗ, які мають факультети фізичної культури. У 2007 р. команда університету повторила свій успіх на VIII Універсіаді. У 2006 р. Д.Лазарєв у складі збірної команди України став переможцем першості Європи серед кадетів та срібним призером першості світу. У 2007 р. він виборов титул чемпіона Європи. Д.Смагула переміг на чемпіонаті України, а у вересні 2006 р. брав участь у першості світу серед молоді, де посів 12 місце. У 2009 р. чемпіонкою Європи стала Я.Зав’ялова. У 2009-2011 рр. чемпіонами і володарями кубку України виявилися Г.Рогович і С.Холшевнік. У 2006 р. на чемпіонат Європи з рукопашного бою друге місце виборов О.Трикуліч.
З 2002 р. в університеті успішно почав розвиватися велосипедний спорт. У 2006-2008 рр. І.Шпильова тричі ставала чемпіонкою України, володаркою Кубка України, зайняла 6 місце на чемпіонаті Європи. Чемпіонами, призерами чемпіонатів та Кубку України, інших всеукраїнських турнірів були О.Літвіненко, Н.Овчаренко, М.Осадець, Т.Пальчинська, Н.Марцінко, Н.Фігурська. Крім того, Н.Овчаренко зайняла 6 місце на інтернаціональному критеріумі у Франції і 12 місце на чемпіонаті Європи у Москві (2006 р.). У 2004 р. О.Літвіненко стала чемпіонкою України з маунтенбайку. У 2008 р. М.Бацуца був другим на чемпіонаті Європи серед юніорів з цього ж виду спорту. У 2011 р. М.Бацуца і А.Бойко посіли 2-і місця на чемпіонаті України. А.Приймак на цих же змаганнях була другою. С.Куражнова є чемпіонкою України у груповій гонці (велотрек).
У 2007 р. вперше в історії університету студент 3 курсу В.Штунь взяв участь у зимовій Всесвітній Універсіаді, яка проводилася в м.Турин (Італія), у змаганнях з лижного спорту і показав найкращий результат серед українських спортсменів. Тоді ж він ввійшов до складу збірної України.
З 2008 р. знову заявили про себе спортивні акробати. Тоді А.Білозор виборов кубок України. Наступного року він, а також В.Кифоренко і В.Діордієнко стали чемпіонами України. У 2009 р. А.Білозор і В Кифоренко посіли призові місця на чемпіонаті Європи. Для останнього з них зірковим виявився 2010 р. Спортсмен став чемпіоном світу, Європи і України, володарем Кубку України. Д.Залізняк виборов срібну медаль на чемпіонаті Європи. В.Діордієнко, Д.Марчук, В.Гамов, О.Нелеп, С.Ткаченко, К.Баєва є чемпіонами, призерами чемпіонату України і володарями Кубку України.
У 2010 р. вагомих результатів добилася А.Комащук, яка стала чемпіонкою світу з фехтування серед юніорів і кадетів. У 2011 р. вона посіла 2 місце на Всесвітній Універсіаді. У 2010 р. перше місце на чемпіонаті світу з гирьового спорту посіла М.Муринець. У 2011 р. на чемпіонаті світу серед студентів вона була другою.
Певні здобутки мають представники ігрових видів спорту. Так, чоловіча футбольна команда у 2003 р. була срібним призером, а у 2004 р. – бронзовим призером чемпіонату України серед команд ВНЗ, володарем Кубку області. У 2008 р. університетська команда знову завоювала кубок області. З 2003 р. вона є базовою для збірної студентської команди Хмельницької області і постійно бере участь у всеукраїнських універсіадах. У 2008 р. О.Девлиш та І.Русінка у складі збірної Хмельницької області (головний тренер – доцент О.П.Петров) стали чемпіонами України з міні-футболу серед спортсменів із наслідками ДЦП. У 2010-2011 р. команда Хмельниччини на змаганнях такого ж рівня посідала 2-і місця. У 2010 р. О.Девлиш і В.Трушев стали чемпіонами Європи. У 2011 р. останній у складі збірної України посів третє місце на чемпіонаті світу.
Міні-футбольна команда університету у 2007 р. виборола 1 місце на чемпіонаті України серед команд II ліги (тренер І.І.Стасюк). У 2008 р. вона дебютувала у І лізі, посівши 6 місце. У 2009 р. футболісти вибороли 3 місце.
Баскетбольна команда з 2002 по 2005 р. була незмінним чемпіоном і володарем кубку міста та призером чемпіонатів області. Волейбольна чоловіча команда – срібний призер чемпіонату області 2002, 2005 рр., бронзовий призер першості студентської ліги у 2004 р., бронзовий призер першості аматорської ліги України (II ліга) та першості студентської ліги України (І ліга). У 2010-2011 рр. волейболісти-чоловіки посідали перші місця на першості вищої студентської ліги України. У 2011 р. А.Тупчій, В.Ковальчук, О.Жуматій, Р.Юшкевич у склад збірної України з волейболу посіли 2-е місце на Всесвітній універсіаді.
Функціонує в унiверситеті команда з пляжного волейболу, яка стала переможцем чемпіонату області у 2005-2007 рр. Жіноча волейбольна команда 16 років поспіль є незмінним чемпіоном області. На її базі постійно формується збірна студентська команда Хмельницької області. Починаючи з 2006 р., жіноча команда університету виступає у аматорській вищій лізі чемпіонату України. У складі команди є чемпіонка України 2005-2009 рр. з пляжного волейболу С.Бабуріна. У 2004 р. гандбольна команда університету зайняла V місце в чемпіонаті України.
Ректор постійно вишукував чималі кошти для участі команд з ігрових видів спорту в міжнародних турнірах, національних, регіональних і обласних першостях.
Значних успіхів спортсмени нашого університету досягли на літніх Універсіадах України, які проводяться кожні два роки. У 2003 р. наш заклад на VI літній Універсіаді посів 13 місце серед 21 університету, які мають факультет фізичної культури та 29 серед 206 ВНЗ України; у 2005 р. на VII літній Універсіаді України – відповідно 7 та 15 місця. У 2007, 2009 рр. заклад зайняв 4-ті місця серед 22 університетів з факультетами фізичної культури та 10-ті місця серед 216 ВНЗ України. У 2008 р. за рішенням журі Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання та спорту у виші наш університет у номінації «Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації з факультетами фізичного виховання» посів 3-тє місце. У 2009 р. К-ПНУ імені Івана Огієнка піднявся на один щабель вище і здобув 2 місце. Таке ж місце посів виш і у 2010 р.
У 2008 р. проведено І Спортивні студентські ігри України. У змаганнях з вільної боротьби 1 місце посіли Н.Пульковська, О.Іванов, 2-е – М.Матус, 3-є – О.Левковська, Л.Литвинчук, О.Мельник, П.Олійник, забезпечивши команді університету перше загальнокомандне місце. Не менш успішно виступили дзюдоїсти. “Золото” вибороли А.Матросова, О.Ребенок, Н.Мартинович, срібло – О.Назаренко, бронзу – О.Вашкевич. Перша з них стала переможницею і в абсолютній категорії. Перше місце на цих змаганнях посіли І.Шпильова і Н.Овчаренко (велоспорт), В. і О. Матвійчуки (легка атлетика), С.Мостіпака (тхеквондо), К.Стрижак (греко-римська боротьба), 2-е – С.Якобчук (тхеквондо, бокс), О.Пацеля (легка атлетика), Л.Грига (бокс), 3-є – А.Янчук і Д.Демедюк (тхеквондо), Ш.Ель-Шеріф (легка атлетика), О.Гребенюк (греко-римська боротьба).
У 2010 р. на ІІ Спортивних студентських іграх України перемогли дзюдоїсти І.Макуха, С.Ярьомка, Я.Лощінін, легкоатлет М.Стремедлівський. Призові місця посіли Кеджау Ньябалі, П.Кузьмін, В.Копилов (дзюдо), О.Жулінський і А.Вітровчак (легка атлетика) та ін. Загалом, за підсумками І і ІІ Спортивних ігор К-ПНУ імені Івана Огієнка посів перші загальнокомандні місця серед університетів з факультетами фізичної культури і 4-і місця серед усіх вишів України.
Щорічно десятки спортсменів входять до числа кращих спортсменів, спортсменів-юніорів, тренерів, суддів, спортивних команд району, міста, області. У березні і червні 2006 р. НОК України визнала кращим спортсменом України І.Гешка. У 2009 р. Г.Зантарая у Х традиційному конкурсі «Підсумки спортивного року», який проводить Асоціація спортивних журналістів України, посів 3 місце серед 10 найкращих спортсменів України. Крім того, він здобув перемогу у номінації «Перша сенсація 2009 року» національної церемонії «Герої спортивного року». Спортсмен також був третім у номінації «Спортсмен року» ХІV загальнонаціональної програми «Людина року». У переддень Нового року традиційно проводиться “Вечір спортивних досягнень”, де відзначаються кращі тренери та спортсмени факультету.
Нині в закладі навчаються 4 заслужених майстри спорту – Г.Зантарая (дзюдо), В.Трушев (футбол), В.Кифоренко (стрибки на акробатичній доріжці), А.Білозір (спортивна акробатика), 23 майстри спорту міжнародного класу – Ньябалі Кеджау (дзюдо), А.Комащук (фехтування), І.Макуха (дзюдо), І.Кіндзерська (дзюдо), А.Довганюк (пауерліфтинг), М.Муринець (гирьовий спорт), Д.Островський (легка атлетика), Т.Філонюк (легка атлетика), Д.Залізняк (стрибки на акробатичній доріжці), С.Ярьомко (дзюдо), І.Василишин (вільна боротьба), А.Рогович (бокс), А.Бойко (маутенбайк), М.Бацуца (маутенбайк), Д.Лазарєв (бокс), С.Бабуріна (пляжний волейбол), П.Олійник (вільна боротьба), О.Іванов (вільна боротьба), Н.Пульковська (вільна боротьба), В.Матвійчук (легка атлетика), Я.Зав’ялова (бокс), Л.Симак (вільна боротьба), О.Девлиш (футбол), 49 майстрів спорту – В.Діордієнко (дзюдо), М.Згуладзе (вільна боротьба), М.Єрмак (спортивна гімнастика), Ю. Войтов (важка атлетика), М.Гудеєв (бокс), О.Касьянов (велоспорт), С.Ткаченко (спортивна акробатика), П.Худзік (футбол), А.Орлов (велоспорт), В.Діордієнко (спортивна акробатика), А.Приймак (велоспорт), Г.Шулепа (вільна боротьба), А.Орлов (велоспорт), В.Копилов (дзюдо), Р.Войт (важка атлетика), П.Кульмін (дзюдо), О.Кулеша (важка атлетика), Я.Лощінін (дзюдо), Є.Лохман (дзюдо), Д.Шелест (боротьба на поясах), В.Шелест (боротьба на поясах), Г.Кутей (вільна боротьба), О.Литвинчук (вільна боротьба), С.Холшевнік (бокс), Р.Сосун (важка атлетика), Є.Філін (велоспорт), П.Богацький (велоспорт), Р.Гаспарян (дзюдо), Д.Пасенко (вільна боротьба), Д.Цурський (велоспорт), Д.Демедюк (тхеквондо), С.Єрмаков (бокс), О.Козачук (важка атлетика), Б.Тарадай (вільна боротьба), І.Загробський (вільна боротьба), С.Убізський (вільна боротьба), В.Воронецький (пауерліфтинг), Я.Пересада (самбо), О.Репйова (художня гімнастика), С.Назарчук (тхеквондо), О.Каяфа (легка атлетика), І.Ель-Шеріф Шеріф (легка атлетика), Є.Демчук (тхеквондо), Л.Литвинчук (вільна боротьба), В.Ковальчук (волейбол), А.Лобачов (пауерліфтинг), І.Федорук (маутенбайк), А.Крилінська (маутенбайк), А.Тупчій (волейбол).
Щорічно організовуються відкриті змагання з різноманітних видів спорту, що стали важливим засобом фізичного виховання не тільки університетської молоді, а й міста та області. Це – чемпіонати області з волейболу серед жіночих та чоловічих команд, першість Хмельниччини з легкої атлетики, турнір пам’яті В.І.Білоуса з волейболу серед жіночих команд, турнір з футболу пам’яті І.І.Чупріна, турнір з баскетболу пам’яті С.М.Сінгаєвського, всеукраїнський турнір з боксу “Надії Поділля”, відкрита першість університету зі спортивної гімнастики пам’яті А.Д.Босенка та інші.
У 2006 і у 2009 рр. факультет фізичної культури був нагороджений Почесною грамотою Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України за вагомий внесок у підготовку спортсменів високого класу.
У 2002-2011 рр. ряд викладачів отримали державні, відомчі, обласні нагороди. Так, професор М.С.Солопчук став “Заслуженим працівником фізичної культури” (2005 р.), “Відмінником освіти України” (2005 р.), був нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України (2005 р.), Кабінету Міністрів України (2009 р.), Міністерства освіти і науки України (2003 р.), Міністерства у справах сім’ї та молоді (2005 р.). «Заслуженими тренерами України» стали В.В.Ліщук (2004 р.), О.П.Петров (2005 р.), О.Б.Іваськов (2006 р.), В.М.Марчук (2010 р.), Л.Д.Гурман (2011 р.), А.В.Заікін (2011 р.), М.Б.Гуска (2011 р.), студенти О.Мельник (2006 р.), В.Воронецький (2008 р.), Коробчук В. (2009 р.), О.Антонов (2010 р.). Перший з них отримав ще й Почесну грамоту Президента України (2003 р.). У 2008 р. В.Трушева була нагороджена орденом «За заслуги» ІІ ступеня, А.Стадніка – орденом «За мужність» ІІІ ступеня, І.Мерлені – орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 2006 р. і 2007 р. почесне звання «Почесний працівник фізичної культури і спорту України» було присвоєно М.П.Мисіву, В.О.Нечаєву, у 2008 р. – М.С.Солопчуку, В.У.Дорошу, І.О.Кіріллову, Л.Д.Гурману. Д.Д.Совтисік у 2003 р. став «Відмінником освіти України». У 2007 р. цього ж звання були удостоєні В.В.Ліщук і В.О.Нечаєв. У 2007 році О.П.Бодян нагороджена нагрудним знаком «За наукові досягнення». Крім того, Почесні грамоти Міністерства освіти і науки отримали Е.О.Жигульова (2003 р.), М.П.Мисів (2006 р.), Почесні грамоти Міністерства у справах сім’ї та молоді – Л.Д.Гурман (2006 р.), В.В.Ліщук, Д.Д.Совтисік, О.П.Шишкін (2008 р.), В.Й.Мазур (2009 р.), Почесні грамоти Хмельницької обласної ради – В.О.Нечаєв (2003 р.), М.М.Ковальчук (2006 р.), Г.А.Єдинак, А.П.Іотко, Р.Б.Чаплінський, О.П.Шишкін (2009 р.), В.М.Марчук, О.П.Шишкін (2010 р.), Хмельницької обласної державної адміністрації – В.В.Ліщук (2006 р.), Л.Д.Гурман, В.М.Марчук, В.М.Шиманський (2009 р.). Найвищою міською відзнакою «Честь і шана» були нагороджені О.П.Шишкін (2005 р.), М.С.Солопчук (2010 р.), студенти І.Гешко (2003 р.), І.Мерлені (2004 р.), В.Трушев (2008 р.), Г.Зантарая (2010 р.).
У розпорядженні факультету фізичної культури сьогодні 13 аудиторій, з них 3 лекційні. Технічними засобами навчання обладнані 4 аудиторії, 6 спеціалізованих лабораторій на 120 робочих місць. До послуг студентів стадіон з біговими доріжками (2208 м2), футбольним полем (1050 м2), з трибунами на 1300 місць, міні-футбольним полем зі штучним покриттям (800 м2), секторами для стрибків у довжину та висоту, 2 тенісними кортами (812 м2), 2 баскетбольними (2495 м2 ) і 2 волейбольними (713 м2) майданчиками, полем для ручного м’яча (1452 м2).Функціонують чотири спортивних зали загальною площею 1271 м2. Крім того, факультет орендує кращі спортивні бази міста, плавальний басейн, тренажерні зали, зал боротьби, боксу, важкої атлетики, спортивний зал для тренування з футзалу.
За роки існування, факультет фізичної культури підготував понад 10 тисяч фахівців. Учительську славу факультету створюють відомі в Україні і за її межами вчителі фізичної культури, чимало з яких нагороджені знаком «Відмінник освіти», почесним званням «Заслужений працівник освіти». Серед них, Г.Г.Миронюк, А.В.Балицький, І.І.Венцов, А.Т.Весельська, І.І.Водзинський, М.В.Горбатюк, А.А.Дідух, В.М.Ільницький, В.Л.Ладвищенко, Т.А.Матвійчук, К.К.Мацюра, В.І.Приходько, Г.П.Свірідов, І.С.Сметанюк, Д.П.Таралевич, В.О.Ткач, М.В.Ткачук, В.В.Шмирко та інші.
Сторінка діяльності факультету була б неповна, якби ми не згадали про тренерську категорію наших випускників. Нині спортивні школи міста та області на 80% укомплектовані нашими випускниками. Серед них відомі в Україні і за її межами тренери: А.Білик, Б.Бармін, В.Плосконос, С.Сосін, О.Гольдюк, Г.Миронюк, В.Воронецький, В.Жабенко, О.Іваськов, В.Коробчук, В.Ліщук, О.Мельник, О.Петров, С.Пісоцький, А.Проскуровський, В.Пушкарьов, М.Рудніченко, І.Турчин, В.Федорчук, Я.Франзей, М.Чабан, Г.Чернецька, О.Шишкін та інші.
Випускники працюють організаторами фізкультурно-спортивного руху в області та Україні. Серед управлінців в містах і районах області понад 90% випускників факультету. Найбільш відомі серед керівників галузі, екс-заступник Міністра у справах сім’ї, молоді і спорту України, випускник факультету 1982 року, доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор М.В.Дутчак.
Нині важливим завданням бачиться подальше зростання ролі факультету як навчально-методичного центру регіону, налагодження тісних зв’язків із побратимами з інших ВНЗ України, науковими установами у сфері уніфікації навчальних програм, підвищення якості викладання, вдосконалення дидактичного забезпечення навчального процесу, впровадження сучасної системи підготовки фахівців. Без сумніву, майбутнє факультету означиться новими здобутками, вагомим внеском у розвиток фізичної культури і спорту в Україні.