Інформатизація суспільства, стрімкий розвиток технологій і вільний доступ до результатів інтелектуальної власності полегшують процес використання та розповсюдження інформації. Водночас актуальними стають випадки недобросовісного запозичення, присвоєння і використання чужих ідей, думок, що, на жаль, є особливо розповсюдженими в студентських наукових роботах.
Що таке плагіат?
Плагіат – це привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора (цитуємо за: Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. С. 977).
Плагіат – серйозне порушення академічних норм та правил поведінки студентів. Загальнодоступна електронна форма висвітлення матеріалів, досліджень і наукових праць не лише дає змогу багаторазово використовувати і розповсюджувати інформацію, а й полегшує процес виявлення плагіату. В академічному середовищі плагіат найчастіше виражений у науковій роботі під власним іменем чужого тексту або в запозиченні фрагментів чужого тексту без зазначення джерела запозичення.
Види плагіату та їх особливості
Плагіат може бути виражений за допомогою різних форм – від дослівного копіювання до перефразовування іншої роботи.
Студенти часто вдаються до плагіату декількох видів:
- Копіювання чужої наукової роботи чи декількох робіт та оприлюднення результату під своїм іменем.
- Створення синтезу власного та запозиченого тексту без належного цитування джерел.
- Рерайт (перефразування чужої праці без згадування оригінального автора). Цей вид плагіату, якщо він зроблений більш-менш досконало, на сьогодні важко виявити технічними засобами пошуку плагіату (програмами антиплагіату).
З огляду на види плагіату виокремлюють два типи привласнення авторства: ненавмисний плагіат (допускає відсутність у студента необхідних знань у сфері авторського права, а також використання наукових праць інших авторів) та навмисний плагіат (свідоме представлення студентами чужих робіт як власні, переписування тексту з джерела без покликання на нього).
Плагіат можливий щодо даних, слів і фраз, ідей і принципів. Масштаб плагіату може відрізнятися залежно від обсягу чужої роботи, який був запозичений (кілька рядків, параграфів, стаття).
Основні чинники, що змушують студента вдаватися до плагіату
До основних чинників поширення плагіату в середовищі студентів, на їх думку, можна віднести наступні:
– необхідність виконання великого обсягу письмових робіт упродовж навчального семестру/року;
– повторюваність/неактуальність тем письмових робіт / розрив між темами та сучасними/актуальними/цікавими потребами;
– великий обсяг теоретичного матеріалу в письмових роботах;
– відсутність практичного застосування (перспективи застосування) результатів робіт;
– відсутність розуміння необхідності та мети написання письмових робіт (нецікаві, застарілі предмети);
– узвичаєні дії, що пов’язані з умовами підготовки письмових робіт в середній школі;
– ставлення викладачів до плагіату (нейтральне або відверто толерантне);
– низький рівень професіоналізму, мотивації та зацікавленості викладачів;
– відсутність чітких та універсальних норм щодо оцінювання
(За результатами проведеного опитування студентів у межах Проєкту № 49169 «Академічна культура українського студентства: основні чинники формування та розвитку»).
Безумовно, чужі думки обов’язково використовують у науковій роботі, але вони повинні: мати покликання на автора та бути правильно оформлені; бути доречними, з аргументованою доцільністю використання саме цих авторів та підходів у роботі. У той же час застосування наукової ідеї, сюжету, теми якої-небудь іншої роботи, вираженої в іншій формі, не визнається плагіатом, оскільки в цьому випадку автори можуть прийти до різних висновків.
У науковій роботі обов’язково мають бути покликання на джерела та список використаної літератури після висновків до тексту. Необхідно подавати покликання на джерело і при непрямому цитуванні – переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами; під час огляду загальних тенденцій наукових досліджень, зазначенні фактичних даних і результатів попередніх досліджень.
Як уникнути плагіату: рекомендації студентам
- Перед початком написання будь-якої письмової роботи сформулюйте чіткі завдання і план.
- Систематизуйте інформацію, яку вже відшукали та інформацію, що потрібно знайти.
- Завжди копіюйте назву вебсайту та повну назву джерела, з яким працюєте, позначаючи текст кольором.
- Дотримуйтесь правил цитування та перевіряйте покликання.
- У процесі робити свої коментарі та висновки записуйте окремо.
Плагіат не сприяє розвиткові креативного мислення і творчих здібностей студента, спотворює реальну картину знань, умінь і навичок, ускладнює процес оцінювання результатів викладачем. Він є порушенням основних принципів академічної сумлінності, зацікавленості, активності, самостійності студентів.
Із детальною інформацією щодо студентського плагіату, авторського права, особливостей функціонування антиплагіатних програм та ін. можна ознайомитися за покликанням тут (серія інформаційних бюлетенів «Академічна доброчесність»).
Зореслава Шевчук, кандидат філологічних наук,
методист вищої категорії навчального відділу